Євр Євреїв, розділ Послання до євреїв, розділ 12
Кого Бог любить, того й карає
Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тяга́р та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,1Петр 2:1; Рим 6:12; Еф 4:22; Кол 3:8
дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перете́рпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.Лк 23:46; Флп 2:8
Тож подумайте про Того, хто перете́рпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.Лк 2:34; Дії 28:22; Гал 6:9
Ви ще не змага́лись до крови, борю́чись проти гріха,1Кор 10:13
і забули на́гад, що говорить до вас, як синів: „Мій сину, — не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоря́є тобі.Об’яв 3:19
Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає“!Пр 3:11; Йов 5:17; Пс 93:12
Коли те́рпите кару, то ро́бить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що ба́тько його не карає?
А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з пере́любу, а не сини.
А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, — і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні кори́тися ми Отцеві ду́хів, щоб жити?Йов 12:10; Еккл 12:7; Зах 12:1
Ті нас за короткого ча́су карали, як їм до вподоби було́, Цей же на ко́ристь, щоб ми стали учасниками Його святости.Мт 7:11; Тит 2:12
Усяка кара в тепе́рішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для на́вчених нею приносить ми́рний плід праведности!
Накази про праведне життя
Тому́ то „опущені руки й коліна знемо́жені ви́простуйте“,Іс 35:3
і „чиніть прості стежки́ ногам вашим“, щоб кульгаве не збо́чило, але краще ви́правилось.
Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.Рим 12:18; 2Кор 7:1; 1Сол 4:3
Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благода́ті, щоб „не виріс який гіркий корінь і не наробив непоко́ю“, і щоб багато-хто не опога́нились тим.Гал 5:9; 2Тим 2:17
Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворі́дство віддав за поживу саму́.Бут 25:33; 1Кор 6:15
Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкува́ти благослове́ння, відкинутий був, — не знайшов бо був можливости до покая́ння, хоч його з слі́зьми шукав.Бут 27:34
Бо ви не приступили до гори дотика́льної та до палю́чого огню, і до хмари, і до те́мряви, та до бурі,Вих 19:12
і до сурмо́вого звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них.Вих 20:19
Не могли бо вони того витримати, що наказано: „Коли й звірина́ до гори доторкне́ться, то буде камінням побита“.Вих 19:13
І таке страшне́ те видіння було́, що Мойсей проказав: „Я боюся й тремчу́!“Втор 33:2; Пс 67:18
Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч анголів,Гал 4:26; Об’яв 3:12
і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх — до Бога, і до духів удоскона́лених праведників,Єр 31:9; Лк 10:20
і до Посере́дника Ново́го Заповіту — до Ісуса, і до покро́плення крови, що краще промовляє, як А́велева.Бут 4:10; 1Тим 2:5
Глядіть, не відверта́йтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,Євр 1:2; Євр 2:1; Євр 3:17
що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: „Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом“.Ог 2:6; Вих 19:18
А „ще раз“ визначає заміну захитаного, як ство́реного, щоб зосталися ті, хто непохитний.Пс 101:27; Мт 24:35
Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благода́ть, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо стра́хом.Лк 1:33
Бо наш Бог — то „палю́чий огонь“!Втор 4:24; Чис 11:1; Пс 49:3; Дан 7:9