ПсMez ПсалмиMezmurlar, псаломmezmur Книга ПсалмівMezmurlar Kitabı, псаломmezmur 77

Çeviriler Karşılaştır

ПСАЛОМ 77 (78)

Пісня навча́льна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст, —

нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю!Пс 48:5; Мт 13:35

Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, —Пс 43:2

того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив!

Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх,Втор 4:9

щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нутьУстати при інших дієсловах в біблійній мові визначає тільки початок дії, спонуку до неї (наше: ану), а в нашій мові може бути й опущене, пор. 1 М. 13. 17. і будуть розповідати своїм дітям.

І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть.

І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний.Втор 32:5; Єз 2:3

Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взадПовернутися взад — утікти. у день бо́ю:Суд 8:2; Суд 12:1; Іс 7:2; Ос 7:11

вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,2Цар 17:15

і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.

Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:

Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;Вих 14:21

і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;Вих 13:21; Пс 104:39

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.Вих 17:6; Чис 20:11; 1Кор 10:4

Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.

Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,

і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.Чис 11:4; Пс 105:14; 1Кор 10:9

І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“

Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“

Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огоньОгонь — сильний гнів. запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,Чис 11:1

бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.

А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,

і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:Вих 16:14; Чис 11:7; Ів 6:31; 1Кор 10:3

Хліб а́нгольський За грецьким текстом; за гебрейським — хліб сильних, lechem abbirim. їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!

Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —Вих 16:13; Чис 11:31; Пс 104:40

і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,Вих 16:13; Чис 11:31; Пс 104:40

і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.

І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!

Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,Чис 11:33

а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.

Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,Втор 1:32

— і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.

Як Він їх побива́в, то бажали Його, — і верта́лися, й Бога шукали,

і прига́дували, що Бог — їхня скеля, і Бог Всевишній — то їхній Викупите́ль.

І своїми уста́ми вле́щували Його, а своїм язико́м лжу спліта́ли Йому́,

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті.

Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється!Як 4:14

Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́!Чис 14:22

І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, —

вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі,

як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої,

і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́.Пс 104:29

Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили.Пс 104:31

А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́.Вих 10:13

Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці.Вих 9:23; Вих 9:25; Пс 104:33

І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні.

Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в.

Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці.Вих 9:6

І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових.Хамові намети — Єгипет, єгиптяни.Вих 12:29

І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині.Вих 12:37

І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх.

І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́.

І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в.Нав 12:7

Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували,

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук.

І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами.Втор 32:16

Бог почувПочув і побачив — ці слова в біблійній мові нерідко вживаються одне замість одного, пор. Іс. 2. 1, Пр. 14. 17. усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем,

і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей,1Сам 4:11

і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога.

І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою:

його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь,

його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.1Сам 4:11

Та небавом збудився Господь, немов зо́ сну, як той ве́лет, що ніби вином був підко́шений,

і вдарив Своїх ворогів по оза́дку, — вічну га́ньбу їм дав!1Сам 5:6; 1Сам 6:4

Та Він погорди́в намет Йо́сипів, і племе́на Єфремового не обрав,

а вибрав Собі плем'я Юдине, го́ру Сіон, що її полюбив!

І святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтува́в.

І вибрав Давида, Свого раба, і від коша́р його взяв,1Сам 16:11; 2Сам 7:8

від кі́тних ове́чок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та Ізраїля, спа́док Свій, —2Сам 5:2; 1Хр 11:2

і він пас їх у щирості серця свого́, і прова́див їх мудрістю рук своїх!