Мрमरकुस Маркаमरकुस, розділअध्याय Євангеліє від св. Маркаमरकुस, розділअध्याय 5

अनुवाद तुलना करें

Зцілення біснуватого

(Мт. 8:28-34; Лк. 8:26-39)

І припливли вони на протилежний берег озера до землі Ґерасинської5:1 до землі Ґерасинської У деяких древньогрецьких рукописах: «до землі Ґергесинської» або «Ґадаринської». Ця земля знаходилася на південному сході від Галилеї.. Мт 8:28; Лк 8:26Тільки-но Ісус зійшов з човна, як назустріч Йому з-за гробниць вийшов чоловік, одержимий нечистим духом. Він жив серед гробниць, і ніхто не міг зв’язати його, навіть ланцюгами. Його часто заковували в кайдани та ланцюги, але він рвав ланцюги й трощив кайдани, і ніхто не міг угамувати його.

Днями й ночами він никав між гробниць в горах, кричав і бив себе камінням.

Помітивши віддалік Ісуса, цей чоловік кинувся до Нього, упав долілиць перед Ним, а потім голосно закричав: «Що Тобі треба від мене, Ісусе, Сину Господа Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч мене». Ісус звелів йому: «Вийди з чоловіка цього, нечистий дух!»

Отже, Ісус запитав його: «Як тебе звати?» А той відповів: «Ім’я мені — Легіон5:9 Легіон Частина в Римській армії, що налічувала 6000 воїнів., бо багато нечистих духів вселилося в мене». Вони знову і знову благали Ісуса не виганяти їх із тієї землі. Неподалік на узвишші паслося велике стадо свиней. Тож духи благали Ісуса: «Пошли нас у свиней, аби ми могли вселитися в них». Ісус дозволив їм. Тож нечисті духи вийшли з чоловіка і вселилися в свиней. Тоді стадо, в якому налічувалося близько двох тисяч голів, кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.

Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях. І люди сходилися, щоб подивитися, що сталося. Вони прийшли до Ісуса й, побачивши того біснуватого одягненим і при здоровому глузді, дуже злякалися. Хто бачив, розповіли людям, що трапилося з чоловіком, одержимим нечистими, та про свиней. І люди почали благати Ісуса залишити їхню землю.

Коли Він сідав у човен, чоловік, який був одержимий нечистим духом, благав Ісуса узяти його з Собою. Та Ісус відмовив йому, сказавши: «Іди до дому свого, до своїх людей і розкажи, що Господь зробив для тебе і як змилувався над тобою».

Тож він пішов і почав усім у Десятимісті розповідати, як багато Ісус зробив для нього. І всі були вражені тим.

Воскресіння дочки Яїра та зцілення хворої на кровотечу

(Мт. 9:18-26; Лк. 8:40-56)

Коли Ісус знову переправився на інший берег, великий натовп зібрався навколо Нього. Туди ж, на берег озера, прийшов голова синагоги на ймення Яїр. Побачивши Ісуса, він впав долілиць і звернувся до Нього з благанням: «Донька моя помирає. Прошу тебе: прийди й поклади руки на неї, щоб зцілилася вона і живою зосталася». Тож Ісус пішов з ним. І величезний натовп рушив за Ним, з усіх сторін щільно оточивши Його.

Серед них була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі. Мт 9:20Від багатьох лікарів вона натерпілася. Вона витратила на лікування вже все, що мала, але ніякого полегшення не було, навпаки, ставало тільки гірше. Вона чула про Ісуса і тепер підійшла до Нього в натовпі й торкнулася краю Його плаща. Вона казала собі: «Якщо я доторкнуся хоча б до Його одягу, то одужаю». Тієї ж миті кровотеча припинилася, й жінка відчула в тілі своєму, що хвороба залишила її.

Але Ісус одразу відчув, що сила вийшла з Нього. Він озирнувся до натовпу й запитав: «Хто торкнувся Мого одягу?» Лк 8:45І учні Його відказали Йому: «Ти бачиш, який натовп зусібіч напирає на Тебе, а Ти запитуєш: „Хто доторкнувся до Мене?”» Та Ісус і далі видивлявся, хто це зробив.

Тоді жінка перелякалася, бо знала, що сталося з нею, підійшла до Нього і, впавши долілиць, розповіла Йому всю правду. Тоді Він мовив: «Дочко, віра твоя зцілила тебе! Йди з миром і більше ти не будеш страждати від своєї хвороби».

Поки Ісус ще говорив, чоловіки прийшли з дому Яїра й сказали йому: «Твоя дочка померла. Навіщо турбувати Учителя?» Лк 8:49Але до Ісуса долинули ці слова, й Він звернувся до голови синагоги: «Не бійся. Тільки вір».

Ісус нікому не дозволив заходити з Ним, крім Петра, Якова та Іоана, Якового брата. Коли вони ввійшли до дому голови синагоги, то застали там метушню, плач і голосіння. Ввійшовши, Ісус мовив до присутніх: «Навіщо плакати і голосити? Вона не померла, а просто спить». Та люди почали насміхатися з Нього. Ісус випроводив усіх, а Сам узяв батька й матір дитини, а також трьох апостолів, які були з Ним, і ввійшов до кімнати, де лежало дівча.

Ісус узяв її за руку й мовив: «Таліта, кум!» — що означає: «Дівчинко, Я велю тобі, вставай!» Дівча тут же підвелося й почало ходити по кімнаті (їй було дванадцять років). Батьки дівчинки були приголомшені тим великим дивом. Ісус їм усім суворо наказав, щоб ніхто про це не довідався, а також звелів нагодувати дівча.