1Кор 1 Коринфян, розділ Перше послання апостола Павла до коринфян, розділ 13
Любов — найкращий дар
Якщо я можу розмовляти різними людськими мовами, якщо знаю мову навіть Ангелів, та не маю любові, то я лиш подібний до гучного дзвону або брязкітливого кімвалу. Якщо ж маю пророчий дар, знаю всі таємниці і сповнений знань усяких; якщо маю таку віру, що можу пересувати гори, але не маю любові, то я — ніщо. Мт 7:22Якщо я роздам усе своє майно, а тіло своє віддам на спалення, але при тому не матиму любові, я не дістану нічого.Мт 6:1
Любов терпляча, добра, не заздрісна, не хвалькувата, не пихата. Пр 10:12; 1Петр 4:8; Флп 2:3Вона не поводиться непристойно, не егоїстична, не скора на гнів, не злопам’ятна. Рим 15:1Любов ніколи не радіє злу, але радіє правді. Любов завжди терпить, завжди вірить, завжди сподівається, завжди стійка.Гал 6:2
Дар пророцтва, дар мов, дар знання — усе це зникне, але любов ніколи не скінчиться. Бо знання й пророцтва наші — недосконалі. 2Кор 5:7Та коли приходить досконалість, то все недосконале зникає.
Коли я був дитиною, то й розмовляв по-дитячому, я думав і міркував як дитина. Але тепер, коли я став дорослим, я залишив усе дитяче.
Зараз ми дивимося на Господа ніби на відображення в дзеркалі, але згодом подивимося Йому в обличчя. Зараз мої знання — часткові, тоді ж, я знатиму усе досконало, подібно тому, як Бог знає мене.Флп 3:12; 2Тим 2:19
Тим часом лишаються ці три: віра, надія і любов. І найбільша з них — любов.