2Хр 2 Хроніки, розділ Друга книга Хроніки, розділ 34
Реформи Йосії
Йосії виповнилося вісім років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом тридцяти одного року. 2Цар 22:1Він чинив праведне в очах Господніх і йшов шляхом свого пращура Давида, не збочуючи ні праворуч, ні ліворуч.2Цар 22:2; Втор 5:32
На восьмий рік свого царювання (а був він тоді ще зовсім юним) він почав шукати Бога свого праотця Давида. На дванадцятий рік він почав очищати Юдею та Єрусалим він узвиш, Ашерових стовпів, різьблених та литих бовванів. Під його керівництвом були зруйновані вівтарі Ваала. Він потрощив вівтарі для спалення запашного куріння, що були над ними, позносив ашерові стовпи, різьблених та литих бовванів і божків. Він перетворив усе те на порох і порозкидав на могилах тих, хто приносив їм жертви.Лев 26:30
Він спалив кістки священиків на їхніх вівтарях і так очистив Юдею та Єрусалим. 2Цар 23:8; 2Цар 23:14; 2Цар 23:16У містах Манассії, Ефраїма та Симеона, аж до Нафталі, і в руїнах навколо них34:6 і в руїнах навколо них Значення древньогебрейського тексту непевне. він зруйнував вівтарі й Ашерові стовпи, перетворив на порох бовванів і потрощив вівтарі для спалення запашного куріння по всьому Ізраїлю. Потім він повернувся до Єрусалима.
На вісімнадцятий рік свого царювання, щоб очистити землю й храм, Йосія послав Шафана, сина Азалії, та Маасію, міського голову, разом із Йоа, сином Єгоагаза-літописця, відремонтувати храм Господа його Бога.2Цар 22:3
Вони пішли до Гилкії, первосвященика, й віддали йому гроші, які принесли для храму Божого. Левити стояли на дверях і збирали гроші з людей Манассії, Ефраїма та від усіх людей Ізраїлю, що залишилися, а також від усіх юдеїв. 2Цар 22:4Потім вони довірили ці гроші людям, що відповідали за виконанням робіт у храмі Господньому. Ті вже платили робітникам, які ремонтували й відновлювали храм. Вони також давали гроші теслям та мулярам для купівлі тесаного каменя й деревини для перекриття та брусів для відновлення будівель, перетворених недбалими юдейськими царями на руїни.
Люди справді працювали самовіддано. Ягат і Овдій керували ними. Вони були левитами, нащадками Мерарі. Іншими наглядачами були Захарія та Мешуллам з родини Когата. Левити, які вміли грати на музичних інструментах, наглядали за робітниками та всіма роботами будівельників. Деякі левити були писарями, наглядачами та охоронцями брам.2Цар 12:15
Знайдено книгу Закону
Поки вони приносили гроші, зібрані на храм Господній, священик Гилкія знайшов книгу Закону Господнього, яку було передано через Мойсея. 2Цар 22:8Гилкія сказав писарю Шафану: «Я знайшов книгу Закону у храмі Господа». Він віддав її Шафану.
Тоді Шафан відніс книгу царю й доповів йому: «Твої слуги роблять усе, що їм було наказано. 2Цар 22:9Вони виплатили гроші, зібрані для храму Господнього, наглядачам та робітникам». Потім писар Шафан повідомив цареві: «Священик Гилкія дав мені Книгу». І Шафан почав читати з тієї книги в присутності царя.
Коли цар почув слова Закону, він роздер на собі вбрання34:19 роздер на собі вбрання Це було ознакою глибокого суму. Також див.: 2 Хр. 34:27.. Лев 26:14; Втор 28:15Він віддав такі накази Гилкії, Агікаму, сину Шафана, Авдону, сину Михея, писарю Шафану та царському слузі Асаї: «Ідіть і спитайте у Господа про мене та всіх, хто залишився в Ізраїлі та Юдеї, про те, що там написано у віднайденій книзі. Великий гнів Господній упав на нас, бо наші пращури не дотримувалися слова Господнього і не чинили так, як записано у цій книзі».
Гилкія і всі призначені34:22 призначені Або «слуги». царем пішли до пророчиці Гулди. Вона була дружиною Шаллума, сина Токгата, сина Гасри, який відповідав за одяг. Вони жила в Єрусалимі, у новій частині Єрусалима.
Жінка повідомила їх: «Ось що мовить Господь Бог Ізраїлю: „Скажіть чоловікові, який послав тебе до мене про те, що Господь говорить: „Я збираюся наслати біду на цю землю та її мешканців — усі прокляття, записані в книзі, прочитаній у присутності царя Юдеї. Лев 26:14; Лев 26:16; Втор 28:15За те, що вони зрадили Мене й спалювали запашне куріння іншим богам, тим самим розпалювали гнів Мій всіма ділами рук своїх, Моя лють на цей край горить і не вщухає”.
Перекажи царю юдейському, який послав тебе, щоб Господа спитати. Ось що відповів Господь Бог Ізраїлю, почувши ті слова: 2Цар 22:18„Оскільки серце ти маєш чутливе і змирився ти перед Богом, як почув, що Він говорить про це місце та його жителів, за те, що ти змирився переді Мною і розірвав своє вбрання й плакав у присутності Моїй, Я почув тебе. Втор 20:3Тепер же Я заберу тебе до твоїх батьків, і будеш ти похований з миром. Не побачать твої очі всіх тих нещасть, які Я маю намір наслати на цю землю та людей, які тут мешкають”». Отож вони повернулися до царя з такою відповіддю.Єр 34:4; 2Цар 22:20
Тоді цар скликав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима. Він піднявся до храму Господнього з усіма людьми Юдеї, всіма мешканцями Єрусалима, священиками, левитами, та з усією громадою: від простолюдина до можновладця. Він прочитав так, щоб вони почули все, що було записано в книзі Заповіту, яку знайшли в храмі Господа. 2Цар 23:2Цар став на своє царське місце і уклав Угоду перед Господом: йти за Господом, виконувати Його закони, настанови й правила від щирого серця і всієї душі, та підкорятися заповітам, записаним у цій книзі.2Цар 23:3
Тоді кожен, хто був в Єрусалимі та Веніамині, присвятили себе цьому. Люди Єрусалима робили це згідно з Угодою з Богом їхніх батьків.
Йосія зруйнував усіх мерзенних бовванів на землі Ізраїлю і змусив усіх ізраїльтян служити Господу їхньому Богу. І поки він був живий, люди й далі слідували Господу Богу їхніх батьків.2Цар 23:4