Рим Римлян, розділ Послання св. апостола Павла до римлян, розділ 9
Скорбота Павлова за юдеїв
Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,
що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!
Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;Вих 32:32
вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,Вих 4:22; Вих 20:1; 1Сам 4:21
що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.Мт 1:1; Лк 3:23
Бог вибирає Собі, кого хоче
Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,Чис 23:19; Рим 3:3
і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.Бут 21:12; Євр 11:18
Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.Гал 4:28
А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.Бут 18:10
І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,Бут 25:21
бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,Бут 25:23
як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.Мал 1:2
Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!Втор 32:4
Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.Вих 33:19
Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.Вих 9:16; Вих 14:4
Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“Іс 46:10; Єр 49:19
Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?Іс 29:16; Іс 45:9
Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?Єр 18:4; Єр 18:6; 2Тим 2:20
Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,Рим 2:4
і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,Рим 8:28
на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.Рим 3:29
Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,1Петр 2:10
і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“
А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“Іс 10:22
І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“Іс 1:9; Бут 19:24
Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,Рим 10:20
а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.Рим 11:7
Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння, Грецьке λίδος του̃ προσκόμματος, церк. слов. Камень претыканія, лат. lapis offensionis, — камінь перешкоди, спотикання, спокуси.
як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“Іс 28:16; Пс 117:22; Мт 21:44; Мр 12:10; Лк 2:34; Лк 20:17