Йов Йов, розділ Книга Йова, розділ 12
Відповідь Йова
Йов відповів на те:
«Ну що ж, не стане вас, і зникне мудрість,
бо ви — останні мудреці.
Але ж і в мене є такий же розум,
не гірше вас я здатен бачить й осягати світ.
Хіба цього хоч хто не знає?
Для друзів і знайомих посміховиськом я стану:
„Це той, хто з Богом спілкувався
і від Нього відповіді чув”.
Праведника невинного здіймуть на глум.
Хто горя не знає, той бідака зневажає,
він зіб’є з ніг того, хто раз спіткнутись встиг.
Але намет розбійника — в безпеці.
Кому Бог Свою силу дарував
і хто кидає виклик Богу, ті в безпеці.
Ви кажете: „Звернись до звірів,
в них знайдеш пораду.
Птахів небесних потурбуй, ті скажуть.
Чи нахилися до землі, вона підкаже,
та й риби в морі, ті також навчать.
Хто з-поміж всіх живих не знає,
що все йде від Господньої руки?
І подих кожної живої плоті — все в Його руках.
Хіба не вухо розрізняє слова,
хіба не піднебіння відчуває їжі смак?
Мудрість приходить з роками,
розуміння дають дні прожити.
І сила, й мудрість — все Йому належить.
Порада й розуміння — це Його.
Все, що зруйнує Він, того не відновити,
в кого свободу відбере, — не матиме той волі.
Як дощ затримає — струмки всі пересохнуть,
коли ж звелить їм бігти — то заллють всю землю.
У Нього сила і знання премудрість,
Йому підвладні й скривджений, і кривдник.
Він з радників вбрання зриває,
Він суддів змушує відчути божевільними себе.
Він розриває пута, якими цар скував людей,
натомість оперезує цареві міцно стегна12:18 оперезує… стегна Ця дія свідчить про владу над людиною..
Священиків Він позбавляє ряси
скидає тих, хто думав вічно править.
Він слова позбавляє тих, хто завжди радить
і відбирає розважливість у сивих.
Правителів вельможних Він зневажить,
у сильних владу відбере.
Таємне зробить явним,
і виведе на світло те, що темрявою вкрите.
Народам славу й велич Він дарує,
а потім розганяє їх.
Розширює Він їм кордони,
а потім споглядає, як гибіють народи.
Затьмарює Він голови правителів земних
і змушує бродити без дороги і мети.
Вони збиваються в юрбу в пітьмі, без світла,
хитаючись, збиваючись на манівці, мов п’яні”».