여러 번역본으로 본 사도행전 16
Новий Переклад
16:1
НПУ
Павло прийшов у Дервію та Лістру. Там був учень, на ім’я Тимофій. Його мати була віруючою юдейкою, а батько – греком.
16:2
НПУ
Про Тимофія добре свідчили брати з Лістри та Іконії.
16:3
НПУ
Павло схотів узяти його із собою в подорож і, узявши, обрізав його заради юдеїв, що були в тих місцях; бо всі знали, що його батько був греком.
16:4
НПУ
Проходячи через міста, Павло й брати закликали віруючих дотримуватися рішень, прийнятих апостолами та старійшинами в Єрусалимі.
16:5
НПУ
А церкви зміцнювались у вірі та кількісно зростали щодня.
16:6
НПУ
Вони проходили через Фригію та Галатійську місцевість, але Дух Святий не дозволив звіщати Слово в Азії.
16:7
НПУ
Коли підійшли до Місії, спробували піти до Вітинії, але Дух Ісуса не дозволив.
16:8
НПУ
Вони пройшли Місію та прийшли в Троаду.
16:9
НПУ
Уночі Павлові було видіння: з’явився чоловік із Македонії, який стояв і благав його: «Прийди до Македонії та допоможи нам!»
16:10
НПУ
Після цього видіння, ми вирішили відразу ж піти до Македонії, зрозумівши, що Бог кличе нас проповідувати їм Добру Звістку.
16:11
НПУ
Отже, з Троади ми відпливли прямо в Самофракію, а наступного дня – у Неаполь;
16:12
НПУ
звідти ж – до міста Филиппи, що було римською колонією та головним містом тієї частини Македонії, і залишилися в тому місті на декілька днів.
16:13
НПУ
У Суботу ми вийшли за ворота до річки, де, за звичаєм, було місце для молитви. Присівши, почали розмовляти з жінками, які там зібралися.
16:14
НПУ
Серед них була одна, на ім’я Лідія, з міста Тіятира, вона торгувала пурпуровою тканиною. Лідія шанувала Бога. Господь відкрив її серце, щоб уважно сприймала все сказане Павлом.
16:15
НПУ
Після того, як вона та її родина були охрещені, Лідія запросила нас, кажучи: «Якщо ви вважаєте мене вірною Господеві, то зайдіть до мого дому й живіть». І переконала нас.
16:16
НПУ
Одного дня, коли ми йшли до місця молитви, нас зустріла служниця, яка мала віщунського духа. Ворожінням вона приносила великий прибуток своїм господарям.
16:17
НПУ
Вона, ідучи за Павлом та за нами, голосно казала: «Ці люди – раби Всевишнього Бога, які звіщають вам шлях спасіння!»
16:18
НПУ
Вона це робила упродовж багатьох днів. Тоді, обурившись, Павло обернувся й промовив духові: «В ім’я Ісуса Христа наказую тобі: вийди з неї!» І тієї ж миті дух вийшов із неї.
16:19
НПУ
Коли господарі служниці побачили, що їхня надія на прибуток пропала, вони схопили Павла та Силу й повели на площу до керівників міста.
16:20
НПУ
Привівши їх до магістрату, сказали: «Ці люди – юдеї, що каламутять наше місто
16:21
НПУ
й звіщають звичаї, які нам, римлянам, не дозволено ні приймати, ні виконувати».
16:22
НПУ
Натовп теж повстав проти них, і керівники міста, здерши з них одяг, наказали побити їх палицями.
16:23
НПУ
Завдавши їм багато ударів, кинули у в’язницю та наказали тюремникові пильно їх охороняти.
16:24
НПУ
Отримавши такий наказ, він кинув їх у внутрішню в’язницю й забив їхні ноги в колоду.
16:25
НПУ
Опівночі Павло та Сила молилися та співали пісні Богові, а в’язні слухали їх.
16:26
НПУ
Аж раптом стався сильний землетрус, так що основи в’язниці похитнулися. Одразу всі двері відчинилися, і ланцюги на всіх відстебнулися.
16:27
НПУ
Коли тюремник прокинувся й побачив усі двері в’язниці відчиненими, то взявся за меч і хотів убити себе, думаючи, що в’язні втекли.
16:28
НПУ
Але Павло голосно сказав: ―Не заподій собі ніякого зла, бо всі ми тут!
16:29
НПУ
Тоді тюремник, попросивши факел, ускочив до в’язниці та, тремтячи, упав перед Павлом та Силою.
16:30
НПУ
Він вивів їх на вулицю та спитав: ―Панове, що мені робити, щоб отримати спасіння?
16:31
НПУ
Вони відповіли: ―Віруй у Господа Ісуса, і отримаєш спасіння ти й весь твій дім!
16:32
НПУ
І проповідували Слово Господнє йому та всім, хто був у його домі.
16:33
НПУ
Тієї ж нічної години тюремник узяв їх та обмив їхні рани. Потім негайно був охрещений він зі всіма своїми.
16:34
НПУ
Привівши їх до свого дому, накрив для них стіл. І разом зі всіма домашніми радів, що повірив у Бога.
16:35
НПУ
Коли настав день, керівники міста надіслали своїх слуг сказати тюремникові: «Відпусти цих людей!»
16:36
НПУ
Тюремник сказав Павлові: ―Керівники міста надіслали наказ відпустити вас. Отже, ви можете йти з миром!
16:37
НПУ
Але Павло сказав їм: ―Нас побили прилюдно, без судового розгляду, і, хоча ми громадяни Риму, кинули до в’язниці, а тепер вони бажають таємно нас вигнати? Ні! Нехай самі прийдуть і виведуть нас!
16:38
НПУ
Слуги передали ці слова керівникам міста. Почувши, що Павло та Сила – римляни, ті перелякалися.
16:39
НПУ
Вони прийшли та вибачилися перед ними, вивели їх із в’язниці та благали, щоб вони залишили місто.
16:40
НПУ
Вийшовши з в’язниці, Павло та Сила попрямували до дому Лідії, де зустріли братів та підбадьорили їх. Після цього вони пішли далі.