여러 번역본으로 본 예레미야서 17
Сучасною мовою
17:1
УСП
Ось що мовить Господь: «Юдеї гріх записано різцем залізним, стилом загостреним на таблиці серця їхнього та на рогах їхніх вівтарів
17:2
УСП
Їхні діти пам’ятають ті вівтарі й стовпи Ашери, поруч з деревами вони стоять рясними на узвишшях високих,
17:3
УСП
в горах, та у відкритих луках. Багатий народ Юдеї неліченим скарбом, та Я віддам його як здобич народам іншим. Вони прийдуть, та заберуть усі пожитки ваші, понищать всі узвишшя де грішили ви.
17:4
УСП
Народ Юдеї сам позбувся спадщини своєї тієї, що Я дав йому. Примушу Я його служити ворогам своїм в землі незнаній, бо гнів Мій розпалився, мов вогонь, в якому їм горіти повік».
17:5
УСП
Ось що Господь каже: «Той проклятий, хто покладається на чоловіка, та зробив опору на силу смертної людини, тому що в Бога полишив вірити він.
17:6
УСП
Він стане наче кущ в пустелі, котрий не відає про кращі землі, та Господні блага. Він знай живе собі в пустельнім краї, серед солончаків безлюдних.
17:7
УСП
Благословен той, хто покладається на Господа, бо взнає він, що Господь — його надія.
17:8
УСП
Він буде мов те дерево, що при воді росте, що над потоком простягло своє коріння, й спеки не боїться, та зеленим листям вкрите. Рік посухи і той йому байдужий, воно й тоді не перестає плодоносити.
17:9
УСП
Що є зрадливіше, ніж розум? Та якщо він хворий, ніхто не може зрозуміти, як вилікувати його.
17:10
УСП
Лиш Я, Господь, є тим, хто розум вивіряє, і все нутро людське Мені відкрите, щоб кожного Я міг нагородити згідно з життям та вчинками його.
17:11
УСП
Мов курка, що висиджує яйце, сама якого не знесла, так й чоловік, який неправедно багатство здобуває. Як півжиття пройде, та скарб здобутий зникне, а він залишиться, пошитий в дурні».
17:12
УСП
Славний престол, храм Господній, вознесений одвіку — це місце нашої святині.
17:13
УСП
О Господи, Ізраїлю надіє, хто відмовляється від Тебе, той собі короткий вік шукає. Хто відвертається від Тебе, зникне, наче напис на піску, бо Господа покинув він — джерело прохолодної води живої.
17:14
УСП
Зціли мене, о Господи, і вилікуюсь я. Врятуй мене, та знайду тоді спасіння, бо Ти — це Той, кому хвали співаю.
17:15
УСП
Вони говорять: «Єреміє, де ж слово Господа? Нехай воно прийде!»
17:16
УСП
Я не полишив бути пастирем Твоїм і не бажав лихого дня. Ти знаєш все, що я кажу, воно перед Тобою геть відкрите, Ти ж бачиш, що твориться навкруги.
17:17
УСП
Не губи мене, Ти ж мій притулок в день нещастя.
17:18
УСП
Хай ті, хто переслідує мене, будуть принижені, але не я. Нехай їх жах охопить, але я щоб не лякався. Ти напусти на них нещастя час, а потім, Ти побий їх знов.
17:19
УСП
Ось що Господь сказав мені: «Іди й стань у воротах „Синів людських”, через які царі юдейські входять і виходять. Проголоси всім людям вість Господню, та потім йди до інших брам єрусалимських, та сповіщай Всевишнього послання.
17:20
УСП
Скажи, щоб царі юдейські, всі юдеї, та мешканці Єрусалима, та всі, хто проходить крізь брами ці, вислухали слово Господа.
17:21
УСП
Ось що Господь каже: „Бережіть себе, не носіть у суботній день важкого, не проносьте крізь брами єрусалимські.
17:22
УСП
І не виносьте важкого з осель ваших у суботній день, і ніякої роботи не робіть. Вважайте святим суботній день, як заповідав Я батькам вашим.
17:23
УСП
Але вони не слухали Господа свого, уваги не звертали. Натомість вперті були, не помічали Всевишнього й не приймали науки Моєї.
17:24
УСП
Але якщо ви справді будете Мене слухати, не будете проносити важкого крізь брами цього міста в суботу і зробите день цей святим, жодної роботи не виконуючи в цей день,
17:25
УСП
тоді царі ввійдуть у брами міста цього й вельможі, що сидять на Давидовім троні, в’їдуть колісницями й верхи. Вони ввійдуть разом з начальниками, мужами юдейськими й мешканцями Єрусалима. І місто це збуде заселене повік.
17:26
УСП
І прийдуть люди з міст юдейських, із околиць Єрусалима, з землі Веніаминової, з Шефели, з гір та з Неґеву. І принесуть вони жертви всеспалення й пожертви, й офіри, й запашне куріння, і підношення дяки в храм Господній.
17:27
УСП
Якщо ж ви не послухаєтесь Мене, й не зробите суботній день святим, носитимете ношу, заходячи крізь брами єрусалимські в суботу, тоді вогонь Я запалю в його брамах. І пожере він палаци Єрусалима, та вогонь цей буде незгасимий”».