여러 번역본으로 본 마태복음 26
Новий Переклад
26:1
НПУ
Коли Ісус закінчив усе це говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
26:2
НПУ
«Ви знаєте, що через два дні Пасха і Сина Людського буде видано на розп’яття».
26:3
НПУ
Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каяфа.
26:4
НПУ
І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса.
26:5
НПУ
Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
26:6
НПУ
Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого.
26:7
НПУ
Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром, і вилила його на голову Ісуса.
26:8
НПУ
Побачивши це, учні обурилися й сказали: ―Навіщо така трата?
26:9
НПУ
Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
26:10
НПУ
Але Ісус, знаючи це, сказав їм: ―Чому ви докоряєте жінці? Адже вона зробила добре діло для Мене.
26:11
НПУ
Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
26:12
НПУ
Виливши миро на Моє тіло, вона приготувала Мене до поховання.
26:13
НПУ
Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
26:14
НПУ
Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріот, пішов до первосвященників
26:15
НПУ
і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я віддам вам Ісуса?» Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
26:16
НПУ
Відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
26:17
НПУ
У перший день свята Опрісноків учні підійшли та запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?
26:18
НПУ
Він відповів: ―Ідіть у місто до такого-то чоловіка й скажіть йому: «Учитель каже: „Мій час наблизився, у тебе Я буду споживати Пасху з Моїми учнями“».
26:19
НПУ
Учні зробили, як наказав їм Ісус, та приготували там Пасху.
26:20
НПУ
Коли ж настав вечір, Він сів до столу разом із дванадцятьма.
26:21
НПУ
А як вони їли, Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
26:22
НПУ
Вони дуже засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я, Господи?
26:23
НПУ
Він сказав у відповідь: ―Той, хто опустить руку разом зі Мною в миску, той Мене зрадить.
26:24
НПУ
Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
26:25
НПУ
Юда, який зрадив Його, спитав: ―Це не я, Равві? Ісус відповів йому: ―Ти сказав!
26:26
НПУ
Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав учням, кажучи: «Візьміть та їжте, це є тіло Моє».
26:27
НПУ
Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи: «Пийте з неї всі,
26:28
НПУ
бо це кров Моя, кров Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів.
26:29
НПУ
Кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Мого Отця».
26:30
НПУ
І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
26:31
НПУ
Тоді Ісус сказав учням: ―Усі ви відмовитесь від Мене цієї ночі, бо написано: «Уражу пастиря – і вівці отари розсіються».
26:32
НПУ
Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
26:33
НПУ
Тоді Петро відповів Йому: ―Навіть якщо всі зречуться Тебе, я ніколи не зречусь.
26:34
НПУ
Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
26:35
НПУ
Петро ж наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі учні сказали так само.
26:36
НПУ
Тоді Ісус разом із ними прийшов до місця, яке називається Гефсиманія, і сказав учням: ―Посидьте тут, поки Я піду й помолюся там.
26:37
НПУ
І, узявши з Собою Петра та обох синів Зеведеєвих, почав сумувати та тривожитись.
26:38
НПУ
Тоді сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте зі Мною.
26:39
НПУ
І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
26:40
НПУ
Повернувшись до учнів, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Ви не могли навіть однієї години пильнувати зі Мною?
26:41
НПУ
Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу. Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
26:42
НПУ
І вдруге Він відійшов та молився кажучи: «Отче Мій, якщо неможливо, щоб ця чаша Мене обминула і щоб Я не пив її, то нехай станеться Твоя воля!»
26:43
НПУ
Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені.
26:44
НПУ
Залишивши їх утретє, Він ще раз пішов молитися, промовляючи ті ж слова.
26:45
НПУ
Потім прийшов до учнів і сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Ось наблизилась година, і Син Людський віддається в руки грішників.
26:46
НПУ
Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
26:47
НПУ
Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу.
26:48
НПУ
Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
26:49
НПУ
Він одразу підійшов до Ісуса й промовив: ―Вітаю, Равві! – і поцілував Його.
26:50
НПУ
Ісус сказав йому: ―Друже, роби те, для чого ти прийшов! Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки та заарештували Його.
26:51
НПУ
І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свій меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
26:52
НПУ
Тоді Ісус сказав: «Поверни свого меча на його місце! Бо всі, хто береться за меч, від меча загинуть.
26:53
НПУ
Чи ти думаєш, що Я не можу просити Отця Мого надіслати зараз більше дванадцяти легіонів ангелів?
26:54
НПУ
Але як тоді сповниться Писання, яке каже, що так має статися?»
26:55
НПУ
У той час Ісус звернувся до натовпу: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. Щодня Я сидів та навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене.
26:56
НПУ
Але все це сталося, щоб збулося Писання пророків». Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
26:57
НПУ
Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини.
26:58
НПУ
Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, чим усе скінчиться.
26:59
НПУ
Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть,
26:60
НПУ
але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє,
26:61
НПУ
які сказали: ―Він говорив: «Я можу зруйнувати Храм Божий і за три дні відбудувати його».
26:62
НПУ
Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
26:63
НПУ
Але Ісус мовчав. Первосвященник запитав Його: ―Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам: Ти – Христос, Син Божий?
26:64
НПУ
Ісус відповів йому: ―Ти сказав це! Навіть більше скажу вам: відтепер побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
26:65
НПУ
Тоді первосвященник розірвав на собі одяг та сказав: ―Він богохульствує! Навіщо нам потрібні свідки? Ось тепер ви чули богохульство!
26:66
НПУ
Яке ваше рішення? Вони відповіли: ―Він заслуговує на смерть!
26:67
НПУ
Тоді почали плювати Ісусові в обличчя та бити кулаками, а інші били Його по щоках,
26:68
НПУ
кажучи: «Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?»
26:69
НПУ
Петро ж сидів назовні, у дворі. До нього підійшла одна зі служниць і сказала: ―І ти був з Ісусом із Галілеї.
26:70
НПУ
Але Петро заперечив перед усіма, кажучи: ―Не знаю, про що ти говориш.
26:71
НПУ
Коли він виходив за ворота, його побачила інша служниця й сказала тим, що були там: ―Цей чоловік теж був з Ісусом із Назарета.
26:72
НПУ
Петро знову заперечив, поклявшись, що не знає Цього Чоловіка.
26:73
НПУ
Згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо й мова твоя викриває тебе.
26:74
НПУ
Тоді він почав клястися та присягати кажучи: ―Не знаю Цього Чоловіка! І одразу заспівав півень.
26:75
НПУ
Тоді Петро згадав слова, які сказав Ісус: «Перед тим, як заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.