2Петр 2 Петра, розділ Друге соборне послання св. апостола Петра, розділ 1
Привіт
Симеон Симео́н — це гебрейська форма, у старших списках. Інші списки дають Си́мон. Петро, раб та апо́стол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноці́нну віру в праведності Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого!
Плоди віри
Усе, що потрібне для життя та побожности, подала́ нам Його Божа сила пізна́нням Того, Хто покликав нас славою та чесно́тою.Рим 8:30
Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.
Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння,
а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя,
а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов.1Ів 3:16
Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа.Тит 3:14
А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів.1Ів 2:9
Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь.
Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
Спону́куймо нага́дува́нням
Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.
Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням,
знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.Ів 21:18
А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті.
Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі.Лк 9:32; Ів 1:14; 1Кор 2:13
Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“Мт 17:5; Мр 9:7
І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях,
бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить.
Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим.1Петр 1:10