Друга книга Самуїлова, глава 22

І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!

Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля! Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів! Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене. Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили! В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій. Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву! з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього! Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його. Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах. А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі. Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче. Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав. Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив. І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його. Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих. Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони. Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям. І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене! Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх! Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив, бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них! І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини. Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його. З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному, із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його! І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш. Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву! Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур! Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього! Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога? Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував. Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх, Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає. І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч! Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться. Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх! Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої. Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників. Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу! Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм! І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх! Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав! Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені. В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх. Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого! Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував, що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника! Тому то хвалю Тебе, Господ��, серед народів, Іменню Твоєму співаю! Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!