Флп Филип’ян, розділ Послання св. апостола Павла до филип’ян, розділ 2
Ісус Христос — то Господь
Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,Кол 3:12
то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!Рим 15:5; Флп 3:16
Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.Лк 14:11; Рим 12:10
Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.1Кор 10:24
Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!Мт 11:29
Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,2Кор 4:4; Кол 1:15
але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,Пс 21:7; Іс 49:6; Мт 20:28
Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.Мт 26:39; Євр 2:17
Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,Мт 28:18; Євр 1:4
щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,Іс 45:23; Об’яв 5:14
і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!Ів 13:13; 1Кор 8:6