Мих Михей, розділ Книга пророка Михея, розділ 2
Лихі наміри
Горе вам, підступні лиходії,
хто вигадує гріховні плани.
Ви замишляєте лихе в своїх ліжках,
та здійснюєте ці наміри з вранішнім сонцем,
тому що ви маєте силу здійснити злобні наміри свої.
Ви прагнете землі й забираєте її,
ви хочете будинків й загарбуєте їх,
ви чините насильство людині та дому її,
людині й тому, що вона у спадок має.
Господь задумує кару над людьми
Бо ось що говорить Господь:
«Задумую кару Я проти роду цього лихого,
і від нещастя вас ніщо не порятує2:3 від нещастя… не порятує Буквально «ви не врятуєте свої шиї»..
Не будете ви гордо походжати,
адже страшні часи для вас настануть.
Люди тоді про вас співатимуть
тужних пісень й промовлятимуть:
„Нас знищено!
Змінив Господь народу мого жереб.
Як міг від мене Він забрати це?
Він нечестивців наділив землею нашою.
І ось чому, коли за жеребом ділити землю будуть,
із вас нікого не залишиться,
хто б міг дістати свою частку”».
Михея просять не проповідувати
І проповідують вони:
«Не проповідуй! Не пророкуй цього,
і тоді ганьба не вкриє нас!»
Дім Якова говорить:
«Хіба ж у Господа терпець урвався?
Хіба ж Він може так вчинити?
Хіба ж слова Його добра не чинять
тому, хто праведно живе?»
«Та ви встаєте, наче ворог, проти Мого народу.
Останню сорочку здираєте з людини мирної,
що повз іде з безпечними думками,
повертаючись з війни2:8 що повз… з війни Або «ви ставитеся до них, як до полонених»..
Жінок Мого народу
ви із затишних осель прогнали.
В дітей забрали їхніх назавжди благословення,
що дав Я їм.
Вставайте й геть ідіть,
бо зруйнували ви цю землю вщент,
тож тут вам не спочити.
За вашу нечестивість буде вигублена країна ця!
Тож велика руїна настане в ті часи!
Ці люди не бажають слухати Мене,
але якщо якийсь шахрай їм брехати стане,
то вони залюбки повірять йому.
Вони, навіть, приймуть того лжепророка,
який їм скаже: „Настануть кращі часи,
коли буде досхочу вина і пива”.
Господь збере Свій народ
Я справді вас зберу, народе Якова, усіх.
Я справді позбираю рештки Ізраїлю.
Я позбираю їх разом, немов овець в отару,
мов череду налякану у загорожу,
тож наповниться земля галасом багатьох народів.
Той, хто проломиться крізь огорожу,
стане поперед ними.
Вони проломляться і крізь ворота вийдуть.
Господь ітиме їхній перед ними».