Κατά Λουκάν 1 σε διαφορετικές μεταφράσεις
Новий Переклад
1:1
НПУ
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
1:2
НПУ
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
1:3
НПУ
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
1:4
НПУ
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
1:5
НПУ
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
1:6
НПУ
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
1:7
НПУ
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
1:8
НПУ
Одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
1:9
НПУ
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
1:10
НПУ
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
1:11
НПУ
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
1:12
НПУ
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
1:13
НПУ
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
1:14
НПУ
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
1:15
НПУ
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
1:16
НПУ
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
1:17
НПУ
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
1:18
НПУ
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
1:19
НПУ
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
1:20
НПУ
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
1:21
НПУ
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
1:22
НПУ
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. Захарія звертався до них знаками та залишався німим.
1:23
НПУ
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
1:24
НПУ
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
1:25
НПУ
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
1:26
НПУ
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
1:27
НПУ
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
1:28
НПУ
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
1:29
НПУ
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
1:30
НПУ
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
1:31
НПУ
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
1:32
НПУ
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
1:33
НПУ
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця.
1:34
НПУ
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
1:35
НПУ
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
1:36
НПУ
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
1:37
НПУ
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
1:38
НПУ
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
1:39
НПУ
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
1:40
НПУ
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
1:41
НПУ
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
1:42
НПУ
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
1:43
НПУ
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
1:44
НПУ
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
1:45
НПУ
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
1:46
НПУ
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
1:47
НПУ
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
1:48
НПУ
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
1:49
НПУ
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
1:50
НПУ
Милість Свою Він показує з роду в рід тим, хто боїться Його.
1:51
НПУ
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
1:52
НПУ
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
1:53
НПУ
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
1:54
НПУ
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
1:55
НПУ
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!»
1:56
НПУ
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
1:57
НПУ
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
1:58
НПУ
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
1:59
НПУ
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
1:60
НПУ
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
1:61
НПУ
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
1:62
НПУ
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
1:63
НПУ
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
1:64
НПУ
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
1:65
НПУ
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
1:66
НПУ
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
1:67
НПУ
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
1:68
НПУ
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
1:69
НПУ
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
1:70
НПУ
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків,
1:71
НПУ
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
1:72
НПУ
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
1:73
НПУ
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
1:74
НПУ
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
1:75
НПУ
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
1:76
НПУ
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
1:77
НПУ
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
1:78
НПУ
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
1:79
НПУ
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
1:80
НПУ
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.