Κατά Ματθαίον 22 σε διαφορετικές μεταφράσεις
Новий Переклад
22:1
НПУ
Ісус у відповідь продовжив говорити притчами:
22:2
НПУ
―Царство Небесне подібне до Царя, який приготував весілля для свого сина.
22:3
НПУ
Він надіслав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
22:4
НПУ
Тоді надіслав інших рабів сказати запрошеним: «Ось я приготував обід, моїх волів та вгодовану худобу вже забито, усе готове. Приходьте на весілля!»
22:5
НПУ
Але вони знехтували й пішли: один – на своє поле, інший – торгувати.
22:6
НПУ
Інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними та вбили їх.
22:7
НПУ
Тоді цар обурився та надіслав своє військо, знищив тих убивць і спалив їхнє місто.
22:8
НПУ
І сказав своїм рабам: «Весілля вже готове, а запрошені виявились недостойними.
22:9
НПУ
Отже, ідіть на перехрестя доріг та запрошуйте, кого зустрінете, на весілля».
22:10
НПУ
Ті раби вийшли на дороги та покликали всіх, кого зустріли, – як поганих, так і добрих; і весільна зала наповнилася гостями.
22:11
НПУ
Але коли цар прийшов подивитися на гостей, то побачив там чоловіка, який не був одягнений у весільний одяг.
22:12
НПУ
І сказав йому: «Друже, як ти зайшов сюди, не маючи весільного одягу?» Проте той мовчав.
22:13
НПУ
Тоді Цар сказав слугам: «Зв’яжіть йому руки та ноги й викиньте до зовнішньої тьми. Там буде плач та скрегіт зубів.
22:14
НПУ
Адже багато покликаних, та мало обраних».
22:15
НПУ
Тоді фарисеї пішли та радились, як спіймати Ісуса на слові.
22:16
НПУ
І надіслали до Нього своїх учнів разом з іродіанами, які запитали: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний і правдиво навчаєш Божого шляху, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя.
22:17
НПУ
Отже, скажи нам, як Ти вважаєш: чи годиться платити податок Кесареві, чи ні?
22:18
НПУ
Але Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав: ―Чому ви випробовуєте Мене, лицеміри?
22:19
НПУ
Покажіть Мені монету для податку. Вони принесли Йому динарій.
22:20
НПУ
Він сказав їм: ―Чиє це зображення та напис?
22:21
НПУ
Вони відповіли: ―Кесаря! Тоді Він сказав їм: ―Тож віддайте Кесареві – Кесареве, а Богові – Боже!
22:22
НПУ
Почувши це, вони здивувалися й, залишивши Його, пішли геть.
22:23
НПУ
Того ж дня прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що не існує воскресіння з мертвих, і запитали Його:
22:24
НПУ
―Учителю, Мойсей сказав: «Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай його брат одружиться з дружиною померлого та підніме нащадка своєму братові».
22:25
НПУ
Було ж у нас семеро братів. Перший одружився та помер, і, не маючи дітей, залишив дружину своєму братові.
22:26
НПУ
Так само другий і третій – аж до сьомого.
22:27
НПУ
Після всіх померла й жінка.
22:28
НПУ
Отже, при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі мали її за дружину.
22:29
НПУ
Ісус у відповідь сказав їм: ―Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані сили Божої.
22:30
НПУ
При воскресінні не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі.
22:31
НПУ
А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали, що сказав вам Бог:
22:32
НПУ
«Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»? Він є Богом не мертвих, а живих!
22:33
НПУ
Почувши це, люди були здивовані Його вченням.
22:34
НПУ
Фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовкнути, зібралися разом.
22:35
НПУ
Один із них, учитель Закону, запитав Його, випробовуючи:
22:36
НПУ
―Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
22:37
НПУ
Він відповів йому: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею і всім своїм розумінням!»
22:38
НПУ
Це перша та найбільша заповідь.
22:39
НПУ
А друга подібна до неї: «Люби ближнього свого, як самого себе».
22:40
НПУ
На ці дві заповіді спираються весь Закон та Пророки.
22:41
НПУ
Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:
22:42
НПУ
―Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони відповіли: ―Давидів!
22:43
НПУ
Він сказав: ―Як же тоді Давид у Дусі називає Його Господом, коли каже:
22:44
НПУ
«Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
22:45
НПУ
Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
22:46
НПУ
І ніхто не міг Йому відповісти ані слова. Від того дня ніхто не наважувався запитувати Його.