1 Samuele 2 in diverse traduzioni
Сучасною мовою
2:1
УСП
Тоді Ганна почала молитися: «Господом серце моє звеселяється, вуста над ворогом святкують перемогу, бо тішуся спасінням я Твоїм!
2:2
УСП
Немає іншого такого, як Господь, Святого, крім Тебе, іншого немає. Немає скелі ж бо такої, як наш Бог!
2:3
УСП
Не треба слів погордливих, устам не дозволяйте промовляти зверхньо, тому що наш Господь все знає, всі справи судить Він один.
2:4
УСП
Понівечені луки воїнів могутніх, зате слабкі набрались сили.
2:5
УСП
Хто ситий був, тепер за хліб іде найматись, хто голод відчував, його вже вгамував. Безплідна сім дітей вже народила, а та, що мала багатьох синів, вже виснажилась геть.
2:6
УСП
Господь життя дає і смерть водночас, спускає до могили й піднімає вгору.
2:7
УСП
Багатство й бідність посилає Він, когось принижує, когось підносить.
2:8
УСП
З багнюки бідака підніме, зведе нужденного на ноги з попелища, з князями поряд посадовить, успадкувати дасть престол почесний. Тому що звів Господь підвалини земні й на них поставив світ.
2:9
УСП
Своїх святих Він кроки стереже, злостивих у пітьмі мовчати змусить. Не силою дається перемога.
2:10
УСП
Хто Господу протистоїть, той згине, з небес пошле Він громовицю їм. Господь судитиме усі кінці землі. Дасть силу Він царю Своєму, Свого помазаного ріг Він піднесе».
2:11
УСП
Тоді Елкана повернувся додому в Раму, а хлопець залишився під наглядом священика Елі правити службу Господу.
2:12
УСП
Сини Елі були мерзенними людьми: вони не визнавали Господа.
2:13
УСП
Існував такий звичай у священиків: коли хтось приносив жертву, у той час, як варилося м’ясо, прислужник священика підходив до казана, тримаючи в руці тризубу виделку.
2:14
УСП
Він устромляв її в миску, каструлю, казан або горщик, витягував звідти для священика те, що чіплялося на зубці. Так священики чинили з тими ізраїльтянами, які приходили в Шило.
2:15
УСП
Але ще до того, як витоплювався жир, помічник священика підходив до чоловіка, який приносив жертву, й говорив йому: «Дай частину м’яса священику, щоб запекти. Він не візьме від тебе варене м’ясо, лише сире».
2:16
УСП
Якщо чоловік йому на це відповідав: «Нехай спочатку жир википить, а тоді бери собі що забажаєш», — то прислужник сказав би: «Ні, давай тепер. Якщо ж не даси, то силою відберу».
2:17
УСП
Це був великий гріх Гофні та Фінегаса, синів Елі, в очах Господа, адже вони зневажливо ставилися до дарів Господу.
2:18
УСП
Самуїл же служив Господу. Він вдягав лляний ефод.
2:19
УСП
Щороку матінка шила для нього малу верхню одежину і приносила її, коли приходила з чоловіком, щоб принести річну жертву.
2:20
УСП
Елі благословив Елкану і його дружину, сказавши: «Нехай Господь пошле тобі дітей від цієї дружини, щоб вони були у вас замість того, якого ти просила у Господа й віддала Йому». З тим вони й пішли додому.
2:21
УСП
І Господь був милостивий до Ганни. Вона завагітніла й народила трьох синів та двох дочок. Тим часом юнак Самуїл зростав з Господом.
2:22
УСП
Коли Елі був уже дуже старий, він довідався про те, що його сини робили ізраїльтянам, що вони спали з жінками, які прислужували на вході до намету зібрання.
2:23
УСП
Він їм сказав: «Чому ви таке робите? Від усіх цих людей я довідуюся про ваші негідні вчинки.
2:24
УСП
Ні, сини мої, це недобра слава розходиться між людьми Господніми.
2:25
УСП
Якщо чоловік згрішив проти іншого, Бог може заступитися за нього. Але якщо людина грішитиме проти Господа, хто ж заступиться за неї?» Та сини не слухали батькових повчань, бо то Господь вирішив віддати їх на смерть.
2:26
УСП
А юнак Самуїл мужнів, обласканий Господом і людьми.
2:27
УСП
Якось до Елі прийшов Божий чоловік та й каже: «Ось що Господь говорить: „Хіба Я не відкрився твоїм предкам, коли вони були рабами фараона?
2:28
УСП
З-поміж усіх племен Ізраїлю Я вибрав священиком саме твого батька, щоб він підходив до Мого жертовника і спалював запашне куріння, коли в ефоді служить Мені. Я також передав у дім твого батька всі жертви, принесені на вогні ізраїльтянами.
2:29
УСП
Чому ж ви нехтуєте Моїми жертвами й підношеннями, які Я заповів для Своєї оселі? Чому ви синів своїх шануєте більше, ніж Мене, жиріючи на добірних шматках з кожної жертви, яку приніс Мій народ ізраїльський?”
2:30
УСП
Тому Господь Бог Ізраїлю проголосив: „Я обіцяв, що твоя родина і родина твого батька завжди Мені служитимуть”. А тепер Господь промовляє: „Не буде цього! Я шануватиму тих, хто Мене шанує; а хто на Мене не зважає, той буде проклятий.
2:31
УСП
Приходить час, коли Я позбавляю сили тебе і рід предків твоїх, тому й не доживе до старості ніхто з вашого роду,
2:32
УСП
а ти зазнаєш горя у своїй оселі. Хоч Ізраїль матиме багато добра, ніхто з твого роду ніколи не доживе до старості.
2:33
УСП
А ті, кого Я не прожену від свого жертовника, житимуть лише для того, щоб сльози випікали очі ваші, щоб горе ви носили в серці. Ваші ж нащадки поляжуть від меча.
2:34
УСП
Це буде знаком тобі: твої двоє синів Гофні та Фінегас помруть в один день.
2:35
УСП
Я виховаю для Себе вірного священика, який чинитиме те, що в Мене на серці, що в Мене на думці. Я зведу для нього вірою укріплений дім, і він завжди служитиме Мені помазаником Моїм.
2:36
УСП
Тоді всі, хто залишиться в твоєму роду, прийдуть схилитися перед ним, випрошуючи срібну монету чи хлібину; всі благатимуть його: „Признач мене служити священиком, щоб мати хоч крихту хліба”».