ПрPrz ПриповістіPrzysłów, розділrozdział Книга приказок СоломоновихKsięga Przysłów, розділrozdział 1

ЧАСТИНА ПЕРША

При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —

щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,

щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,

щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.

Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,

щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.

Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.Йов 28:28; Пс 110:10; Еккл 12:13

Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.Пр 4:9

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!Пр 4:14

Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,Мих 7:2

живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!Пс 123:3

Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,Пс 1:1

бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!Іс 59:7; Рим 3:15

Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:

то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!Мт 26:16

Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!

Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,Пр 8:1; Лк 11:49

на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:Пр 8:3

„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?

Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!Іс 65:12; Іс 66:4; Єр 7:13

І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —Іс 1:15; Єр 11:11

за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,Пр 1:24; Дії 13:40

не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!

А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“Пс 111:7