ЄрJer ЄреміяJeremias, розділkabanata Книга пророка ЄреміїAng Aklat ni Jeremias, розділkabanata 36

Mga salin

Цар Єгояким спалює Єреміїн сувій

На четвертому році царювання Єгоякима36:1 четвертому… Єгоякима Приблизно у 605 р. до Р. Х., сина Йосії, царя Юдеї, слово Господа було пророку Єремії: «Візьми сувій і напиши на ньому всі слова, що Я до тебе промовив щодо Ізраїлю, Юдеї і всіх народів від найпершого дня, коли Я говорив до тебе, з часів Йосії аж до сьогодні. Єр 30:2; Єр 51:60Може, дім Юди почує про всі кари, що Я надумав на них наслати, і кожен із них відвернеться від лихого путі свого. Тоді Я прощу їхню провину й гріхи їхні».Єр 26:3; Єз 12:3

Тож покликав Єремія Варуха, сина Нерії, і Варух написав на сувої зі слів Єремії всі слова Господа, які Він промовив до нього. Єр 45:1І сказав Єремія Варуху: «Мене ув’язнено, не можу я піти до храму Господнього. Ти підеш і прочитаєш із сувою слова Господа, що записав з моїх слів, людям у домі Господньому в день посту. І прочитаєш їх також усім юдеям, що приходять сюди з міст своїх. Може, прохання їхнє дійде до Господа, і кожен із них зверне зі свого лихого шляху, бо дуже великі гнів і обурення Господа проти народу цього».

І Варух, син Нерії, все зробив, що пророк Єремія наказав йому. Він прочитав слова Господа з сувою в храмі Господньому. На п’ятий рік царювання Єгоякима, сина Йосії, царя Юдеї, на дев’ятий місяць вони оголосили піст перед Господом для всього народу єрусалимського й усіх людей, що приходять із міст Юдеї до Єрусалима. Варух прочитав усім людям сувій зі словами Єремії в храмі Господньому, в покоях Ґемарії, сина писаря Шафана, на верхньому подвір’ї, біля Нової брами храму Господнього.Єр 26:10

Коли Михей, син Ґемарії, сина Шафана, почув усі слова Господа із сувою, він пішов до царського палацу, до покоїв писаря, де були всі вельможі: писар Елішама, і Делая, син Шемаї, та Елнатан, син Акбора, Ґемарія, син Шафана, Седекія, син Хананії, і всі інші вельможі. Коли Михей переповів їм усе, що чув він, коли Варух читав людям сувій, вельможі послали Єгуді, сина Натанії, сина Шелемії, сина Куші, до Михея з таким наказом: «Візьми сувій, що ти читав людям, і приходь». Тож Варух, син Нерії, взяв сувій і прийшов до них. Вони йому сказали: «Сідай і прочитай нам твій сувій». І Варух прочитав їм.

Коли вони все почули, то перелякано перезирнулися. І сказали вони Варуху: «Ми, безумовно, передамо все це царю». Тоді вони спитали Варуха: «Скажи нам, як ти написав ці слова? З уст Єремії?»

І Варух відповів: «Так, із уст його. Він промовляв до мене всі ці слова, а я для нього записував їх на сувої».

Тож сказали Варуху вельможі: «Іди й сховайся з Єремією, і хай ніхто не знає, де ви».

Вони лишили сувій у кімнаті писаря Елішама, а самі пішли до царя Єгоякима і доповіли йому все, що сталося. Цар послав Єгуді принести сувій, і той забрав його з кімнати писаря Елішама. І прочитав його Єгуді царю і всім вельможам, що були з ним. То був дев’ятий місяць36:22 дев’ятий місяць Тобто «листопад-грудень»., цар сидів у своєму зимовому будинку, й перед ним у жаровні палав вогонь. Щоразу, як Єгуді прочитував три або чотири стовпчики сувою, цар відрізав їх невеличким писарським лезом і кидав у вогонь, доки не спалив увесь сувій у жаровні. 2Хр 36:16Ні цар, ні його слуги, які чули ці слова, не злякалися й не подерли одяг36:24 не подерли одяг Подерти одяг — вияв горя. свій. І хоч Елнатан, Делая і Ґемарія благали царя не палити сувій, але він їх не послухав. Натомість цар наказав Єрамеелові, сину царя, Сераї, сину Азріела, і Шелемії, сину Авдеела, схопити писаря Варуха і пророка Єремію. Та не в змозі вони були заарештувати Варуха і Єремію, бо Господь сховав їх.

Слово Господа було Єремії після того, як цар спалив сувій зі словами, що написав Варух зі слів Єремії: «Піди візьми інший сувій і напиши в ньому всі ті слова, що написав раніше, що були в іншому сувої, який Єгояким, цар Юдеї, спалив. А Єгоякиму, царю Юдеї, скажи, що Господь каже йому: „Ти спалив сувій і сказав: „Чому ти написав на ньому, що цар Вавилону неодмінно прийде і зруйнує цю землю і забере звідси людей і худобу у полон?”Єр 32:43; Єр 33:10

Тож ось що Господь каже Єгоякиму, царю Юдеї: „Не матиме він нащадка, що сидітиме на Давидовім престолі. Коли він помре, його не поховають як царя. Тіло його викинуте буде, щоб від спеки вдень всихало й на холоді вночі мерзло. Єр 22:19Я покараю Єгоякима й нащадків і слуг його за їхнє зло. І наведу Я на них і на мешканців Єрусалима, і на народ Юдеї все те лихо, що Я обіцяв їм, тому що вони не слухали Мене”».

Тож Єремія взяв інший сувій і дав його писарю Варуху, сину Нерії. І той записав на ньому з уст Єремії всі вісті того сувою, що Єгояким, цар Юдеї, спалив у вогні. І багато інших послань додав до них.