Лк ЛукиЛукаша, розділраздзел Євангеліє від св. ЛукиПаводле Лукаша Святое Дабравесце, розділраздзел 1

Вступ

Через те, що чимало людей бралося складати оповідь про справи, які здійснилися між нами, так само, як нам розповіли їх ті, хто спочатку були очевидцями і хто служив Богу, проголошуючи Його Слово, я також подумав, що це добра справа, оскільки я ретельно вивчив усе від початку, щоб написати для тебе докладну повість, високошановний Теофіле, аби ти міг затямити, що все, чого вчили тебе, — то є істинна правда.

Ангел сповіщає про народження Іоана Хрестителя

У дні, коли в Юдеї правив цар Ірод, був собі священик на ймення Захарія. Він належав до денної черги Авія. Дружину Захарієву звали Єлизаветою, і була вона з прямих нащадків Ааронових. Обоє вони були праведні перед Богом, неухильно дотримувалися всіх Божих заповідей і настанов. Але вони не мали дітей, оскільки Єлизавета була неплідна, та й були вони вже старі.

Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до храму Господнього й покадити там.

Дуже багато людей зібралося біля стін храму молитися, коли Захарія почав кадити. І от праворуч від кадильного вівтаря з’явився йому Ангел Господній. Побачивши Ангела, Захарія стривожився і дуже перелякався.

Та Ангел заговорив до нього: «Не бійся, Захаріє, бо молитва твоя почута, й дружина твоя Єлизавета, народить тобі сина, якого назвеш ти Іоаном. Він принесе тобі радість і щастя. І багато людей будуть радіти з його народження. Бо він буде великим у Господа. Лише не мусить він пити вина, ані міцніших напоїв, а від самого народження він буде сповнений Духом Святим. І він поверне багатьох дітей Ізраїлевих до Господа Бога їхнього. Він прийде перед Господом, наділений духом і владою пророка Іллі, й знову поверне серця батьків до дітей їхніх, а непокірних настановить на путь мудрості праведних і приготує людей до приходу Господа».

І запитав Захарія Ангела: «Звідки мені знати, що це так? Адже я старий, та й дружина моя вже похилого віку».

У відповідь Ангел сказав: «Мене звати Ґавриїл. Я стою перед Богом. І я посланий говорити з тобою і повідомити цю добру звістку. Але слухай: ти мовчатимеш і не зможеш говорити, аж доки не настане день, коли це трапиться через те, що не повірив моїм словам. А слова ці неодмінно збудуться в належний час».

Люди біля храму чекали на Захарію і дивувалися, чому він так довго не виходить. А коли він вийшов, то не здатен був заговорити до людей, і вони здогадалися, що в храмі йому було якесь видіння. Захарія пояснював щось жестами, але залишався німим. Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.

Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців. Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».

Благовіщення діві Марії

Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.

Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою». Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати. І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу. Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом. Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида. Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».

Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?» Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим. І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна! Немає нічого неможливого для Бога”». Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.

Марія іде до Єлизавети

Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського. Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. І сталося так, що коли вона почула Маріїне привітання, дитина в утробі її ворухнулась, і Єлизавета сповнилася Святого Духа. Вона голосно скрикнула і сказала: «Ти найблагословенніша серед жінок, і благословенна та Дитина, Яку ти народиш. Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене? Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася.

Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом».

Марія славить Бога

І мовила Марія:

«Душа моя Господа звеличує,

і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,

бо зглянувся Він на смиренну свою рабу,

і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,

бо Всесильний зробив для мене велике.

Ім’я Його — святе.

Із роду в рід дарує Він милість тим,

хто шанує Його.

Він явив могутність руки Своєї,

усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.

Правителів могутніх Він скинув з їх престолів,

й людей смиренних натомість Він возніс.

Людей голодних Він обдарував добром,

і геть прогнав ні з чим людей багатих.

Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму,

згадавши Свою милість,

як обіцяв Він нашим предкам:

Авраамові й його нащадкам назавжди».

Марія лишалася у Єлизавети протягом трьох місяців, а потім повернулася додому.

Народження Іоана Хрестителя

Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина. Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею. І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька. Але мати хлопчика заперечила: «Ні. Йому належить зватися Іоаном». Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали». Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові. Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані.

Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога. І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи. Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.

Пророцтво Захарії

А батько його, Захарія, сповнився Духом Святим і прорік:

«Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю,

бо прийшов Він, щоб допомогти

народові Своєму і дати йому волю.

І Він прислав нам могутнього Спасителя

з дому слуги Свого Давида,

як і обіцяв устами святих пророків,

які жили в давнину.

Він обіцяв порятувати нас від ворогів наших

і від влади всіх, хто нас ненавидить,

аби виявити милість нашим предкам

і пам’ять про Свій святий Заповіт,

про клятву, яку Він приніс нашому

предкові Аврааму:

визволити нас з-під влади ворогів наших

і дозволити нам служити Йому без страху,

а лише зі святістю й праведністю перед Ним

у всі дні життя нашого.

Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”,

оскільки прийдеш перед Господом,

аби приготувати шлях Йому

і сказати людям Його,

що вони будуть спасенні

через відпущення гріхів їхніх.

Через велике милосердя нашого Бога

новий день засяє на нас з висоти,

щоб освітити тих,

хто живе під чорною тінню смерті,

і щоб направити стопи наші на шлях миру».

Хлопчик ріс і міцнів у дусі. Він лишався в безлюдних місцях, доки не надійде йому час постати перед людьми Ізраїлю.