Об’яв Об’явлення, розділ Об’явлення св. Івана Богослова, розділ 4
Іоан бачить Небеса
Після того я дивлюсь, а переді мною відчинені двері в Небеса. І голос, який я вже чув перед тим і який звучав як сурма, сказав: «Підійди сюди, Я покажу тобі, що має статися після цього». Тоді вмить я опинився під владою Духа. Переді мною на небесах стояв престол, і на ньому Хтось сидів. Іс 6:1; Єз 1:26; Дан 7:9Той, Хто там сидів, подібний був до коштовного каміння ясписа і сардиса, а навколо престолу сяяла веселка, подібна до смарагду.
Навколо престолу було ще двадцять чотири трони, та двадцять чотири старійшини сиділи на них. Вони були вбрані у білий одяг, а на головах мали золоті вінці. Об’яв 1:6; Об’яв 2:26; Об’яв 3:4; Об’яв 6:11; Об’яв 7:13Блискавки, гуркіт, і звуки грому чулися з престолу. Перед ним горіло сім світильників — сім Духів Божих.Зах 4:10; Об’яв 1:4; Об’яв 5:6; Об’яв 8:5
Перед престолом було щось подібне до скляного моря, прозорого, немов кришталь. З чотирьох боків престолу були живі істоти з безліччю очей спереду і ззаду. Перша істота була схожа на лева, друга — на бика, у третьої обличчя було, як у людини, а четверта була схожа на орла, що летить. І кожна з цих шести істот мала шість крил і була вкрита очима: спереду і ззаду. День і ніч безупинно вони повторювали:
«Святий, святий, святий Господь Бог Всемогутній,
Який був, є і має прийти».Іс 6:2; Об’яв 1:8
І щоразу, коли ці живі істоти складали славу, честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе вічно, двадцять чотири старійшини падали долілиць перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклонялися Тому, Хто живе віки вічні. Вони складали вінці свої перед престолом, повторюючи:
«Господь і Бог наш!
Ти гідний слави, честі й могутності,
бо Ти створив усе,
і все з волі Твоєї існує і було створене».