ДіїДеян ДіянняДелата на апостолите, розділглава Діяння святих апостолівДелата на апостолите, розділглава 13

Перша подорож апостола Павла

У церкві в Антиохії були деякі пророки й учителі: Варнава, Симеон, якого ще називали Ніґером, Луцій з Киринеї, Манаїл, який зростав разом з Іродом-тетрархом, та Савл. Дії 11:27Одного разу, коли вони служили Господу й постилися, Дух Святий промовив до них: «Відділіть Мені Варнаву і Савла для справи, на яку Я їх обрав».Дії 9:15; Рим 1:1; Гал 1:15; 1Тим 2:7

Тож після поста і молитви, апостоли й учителі поклали руки на Варнаву й Савла і вирядили їх у дорогу. Дії 6:6Послані Духом Святим, вони вирушили до Селевкії, звідки відпливли на Кіпр. Опинившись у Саламині, вони проповідували Слово Боже в юдейських синагогах. Їм допомагав Іоан Марко.Дії 12:25

Вони перетнули весь острів аж до Пафоса, там зустріли ворожбита і лжепророка, юдея, якого звали Вар-Ісус. Він був при губернаторі Сергії Павлі, чоловікові розумному. Той послав по Варнаву й Савла, бо хотів почути Слово Боже. Але проти них виступив Елімас-ворожбит (так перекладається його ім’я). Він намагався відвернути губернатора від віри в Ісуса. Дії 8:9; 2Тим 3:8Тоді Савл, якого також звали Павлом, сповнений Духа Святого, поглянув пильно на Елімаса й сказав: «Ти повен усіляких підступів і лихого лукавства! Ти син диявола, і ворог усього доброго! Чи припиниш ти коли-небудь удавати брехню за істини Господні? Мт 13:38; Ів 8:44; 1Ів 3:8Тож слухай! Господь торкнеться тебе і ти осліпнеш й певний час не бачитимеш сонця».

Тієї ж миті глибока темрява накрила Елімасові очі, і він почав ходити безпорадно кругами, намагаючись знайти когось, хто повів би його за руку. Побачивши, що сталося, губернатор здивувався науці Господній і повірив.

Проповідь Павла в Антиохії

Павло з супутниками відпливли з Пафоса й прибули до Перґи Памфилійської. Іоан Марко залишив їх і повернувся до Єрусалиму. Дії 15:38А вони вирушили далі з Перґи до Антиохії Пісідійської. У суботу Павло й Варнава прийшли до синагоги й сіли там.

Після читання Закону Мойсея й книг пророків старші синагоги послали по них, переказуючи: «Браття, якщо маєте ви слова підтримки до людей, то кажіть, будь ласка».

Тоді Павло встав, подав знака рукою і промовив: «Народе ізраїльський і ви, погани, які поклоняються істинному Богу, слухайте. Бог народу ізраїльського обрав наших предків і звеличив їх під час перебування в землях Єгипетських, та Своєю всемогутньою рукою Він вивів їх із тієї країни. Вих 1:1; Вих 13:16Протягом добрих сорока років Він терпів наш народ у пустелі. Вих 16:35Він знищив сім народів у країні Ханаанській, а землі їхні віддав у володіння ізраїльському народові на чотириста п’ятдесят років. Нав 3:10А після цього Бог дав нашому народові суддів аж до часів пророка Самуїла.Суд 2:16

Після цього ізраїльтяни попросили дати їм царя. Бог дав їм Саула, сина Кіша з роду Веніаминового, який правив близько сорока років. 1Сам 8:5; 1Сам 9:16Після його зміщення Бог підніс Давида, щоб той був їхнім царем. Бог так говорив про нього: „Давид, син Єссея — такий чоловік, який Мені подобається. Він робитиме все, що Я бажатиму від нього”.1Сам 13:14; Пс 89:21

З його, Давидового, роду Бог, як і обіцяв, привів до Ізраїлю Спасителя Ісуса.2Сам 7:12; Пс 132:11; Іс 11:1

А ще перед Його приходом Іоан проголосив для всіх людей ізраїльських хрещення на покаяння. Мт 3:1Завершивши свою справу, Іоан сказав: „Ким ви мене вважаєте? Я — не Христос. Але Тому, Хто прийде за мною, я не гідний навіть розв’язати ремінці Його сандалій”.Ів 1:20; Ів 3:28

Браття, сини Авраамового роду, і ви, погани, які поклоняються Богу, це ж до нас звернене те Послання про спасіння. Мт 10:6Мешканці Єрусалиму та їхні правителі не впізнали Христа, й засудили Його. Тим самим справдилися слова пророків, котрі читають щосуботи. Лк 24:27; 1Кор 2:8І хоч вони не могли знайти ніяких підстав для винесення смертного вироку, вони попросили Пилата вбити Ісуса.Мт 27:20; Лк 23:23; Дії 3:14

Виконавши все, що було про Нього сказане у Святому Писанні, вони зняли Його з хреста й поклали в могилу. Але Бог воскресив Його з мертвих! Мт 28:6; Мр 16:6Протягом багатьох днів з’являвся Він тим, хто супроводжував Його в мандрах з Ґалилеї до Єрусалиму. І сьогодні вони — Його свідки нашому народу. Ів 20:19Ми оповідаємо вам Благовість: те, що Бог обіцяв нашим предкам, Він здійснив для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса з мертвих. Ось що написано в другому Псалмі:

„Ти Мій Син;

Сьогодні Я став Твоїм Батьком”.Бут 22:18; 2Сам 7:12; Іс 4:2; Дан 9:24; Пс 2:7; Євр 1:5

І як Бог воскресив Його з мертвих, щоб Він ніколи не повернувся у тлін, то сказав так:

„Я дам вам святе й вірне благословення,

яке обіцяв Давидові”.Іс 55:3

Також і в іншому місці Він сказав:

„Ти не даси Своєму Святому

зазнати тління”.Пс 16:10; Дії 2:31

Адже Давид служив волі Божій свого часу, а потім помер. Він був похований зі своїми предками, й зазнав тління. 1Цар 2:10; Дії 2:29А той, Кого Бог воскресив із мертвих, тління не зазнав. Дії 2:31Тож, браття, ви мусите знати, що через Нього дано вам прощення гріхів, і через Нього кожен, хто вірить, буде виправданий від усього, від чого не міг виправдатися через Закон Мойсея. Іс 53:12; Єр 31:34; Лк 24:47; Рим 3:20Отже, пильнуйте, щоб із вами не сталося того, про що писали пророки:

„Слухайте, ви, хто сумніваються,

дивуйтеся і гиньте,

бо в ваші дні таке Я роблю,

у що ви ніколи не повірите,

навіть якби вам хтось розповів”».Авак 1:5

Коли Павло й Варнава йшли з синагоги, люди почали просити їх, щоб наступної суботи вони знову прийшли й розповіли їм більше про все це. А коли з синагоги всі розійшлися, то чимало юдеїв і побожних новонавернених у юдаїзм подалися за Павлом і Варнавою. Апостоли розмовляли з ними й переконували їх не полишати віри в Божу милість.Дії 11:23

Наступної суботи мало не все місто зійшлося послухати Слово Господа. Коли юдеї побачили юрмиська людей, серця їхні сповнилися заздрощів. Вони почали сперечатися з Павлом і ображати його.

А Павло та Варнава відважно промовляли: «Так було необхідно, щоб Слово Боже спершу було звернене до вас. Але ж ви відштовхнули його, вирішивши, що не гідні вічного життя. Тож ми й звертаємося до поган. Втор 32:21; Дії 3:26; Дії 4:29; Дії 18:6Так наказував нам Господь:

„Я зробив Тебе світлом для поган,

щоб Ти міг нести спасіння у всі кінці землі”».Іс 49:6; Іс 42:6; Лк 2:32

Почувши це, погани зраділи й почали славили Слово Господнє. І ті, кому було призначене життя вічне, повірили. Слово Господнє поширювалося по всіх навколишніх землях. Але юдеї підбурили впливових побожних жінок і найважливіших людей міста, і ті почали переслідування проти Павла та Варнави, й вигнали їх з цих земель. 2Тим 3:11Тоді апостоли обтрусили порох зі своїх ніг проти цих людей і вирушили в Іконію. Мт 10:14; Мр 6:11; Лк 9:5А учні сповнилися втіхи й Духа Святого.