(5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

(5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого, (5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим, (5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов, (5-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його. (5-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину. (5-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину. (6-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:

(6-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому. (6-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику. (6-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця. (6-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов. (6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне. (6-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.

(6-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа. (6-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її. (6-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину. (6-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться. (6-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: (6-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі. (6-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа. (6-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена. (6-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена. (6-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

(6-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона! (6-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту. (6-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому. (6-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою. (6-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона. (6-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.