Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. (34-2) Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!

(34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться! (34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом! (34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив. (34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя! (34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив. (34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх. (34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе! (34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають! (34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі. (34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!

(34-13) Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро? (34-14) Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу. (34-15) Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним! (34-16) Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк, (34-17) Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі. (34-18) Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх. (34-19) Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає. (34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх: (34-21) Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається! (34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного. (34-23) Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!