Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

(38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене... (38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх, (38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої, (38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї... (38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний, (38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця... (38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого... (38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе. (38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною... (38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль... (38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

(38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває... (38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має, (38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій! (38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя! (38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя, (38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я! (38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги... (38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром... (38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, (38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!