Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті. (56-2) Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!

(56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене! (56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу, (56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені? (56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло: (56-7) слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою, (56-8) так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві! (56-9) Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?

(56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені, (56-11) і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу! (56-12) На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені? (56-13) На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали. (56-14) Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?