Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!

(57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. (57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою (57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч. (57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею! (57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села. (57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!

(57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю! (57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами, (57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар! (57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!