Об’яв Об’явлення, розділ Об’явлення св. Івана Богослова, розділ 13
Морський звір
Тоді побачив я дикого звіра, який виходив з моря. Він мав десять рогів і сім голів, а на рогах його було десять корон, а на головах його були написані богозневажні імена. Той звір, якого я побачив, був схожий на леопарда, ноги він мав, як у ведмедя, а пащу — як у лева. Змій дав йому свою силу, свій престол і велику владу.
Одна з голів звіра виглядала так, ніби там була смертельна рана, але вона зажила. Весь світ був вражений тим і пішов за звірем. Усі люди поклонилися змієві, бо віддав він владу свою тому звіру, й всі також поклонилися і звіру. Вони казали: «Хто ж зможе з отим звіром зрівнятися, хто зможе проти нього воювати?»
Вуста були дані звіру, щоб говорити зухвале й богозневажне. Була йому дана влада на сорок два місяці. І почав він ганьбити і паплюжити ім’я Боже, й оселю Його, і всіх тих, хто жив на небесах. Йому була дана влада над усіма племенами та народами, мовами й націями, а також дозволено було воювати зі святими людьми Божими й перемагати їх. Всі жителі землі поклонятимуться звіру — люди, від початку світу, чиї імена не були записані у Книзі Життя, що належала Ягняті, Якого було вбито.
Той, хто має вуха, мусить почути:
«Кому призначено полоненим бути,
піде в полон.
Кому призначено від меча вмерти,
від меча й помре».
А це означає, що святим людям Божим потрібне довготерпіння й віра.
Земний звір
Тоді я побачив іншого звіра, який виходив з землі. Він мав два роги, як у Ягняти, але говорив, як змій. Він використовував таку ж владу, як і перший звір, знаходячись в його присутності. І тією владою змушував він усіх жителів землі вклонятися першому звіру, чия смертельна рана зажила. Другий звір робив великі дива, навіть вогонь опускав з небес на очах у людей.
Другий звір дурив усіх жителів землі тими дивами, які чинив у присутності першого звіра. Він наказав жителям землі зробити боввана на пошану першому звіру, який поранений був мечем, але не вмер. І була дана йому сила вдихнути життя в зображення першого звіра, щоб цей бовван міг не тільки говорити, але й наказувати вбивати всіх тих, хто не поклоняється йому. Він зробив так, щоб усім людям: малим і великим, багатим і бідним, вільним і рабам — було поставлене тавро на їхніх правицях або чолах. І якщо тавра людина не мала, то не могла вона ні купувати, ні продавати. А тавром було ім’я звіра або відповідне імені число.
Ось де потрібна мудрість. Хто розум має, може порахувати те число звіра, бо відповідає воно людському числу. Число це — шістсот шістдесят шість.