ЕкклEc ЕкклезіястEcclesiaste, розділcapitolo Книга ЕкклезіястоваLibro dell'Ecclesiaste, розділcapitolo 3

Traduzioni

Для всьо́го свій час

Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:Лк 9:21; 1Кор 6:12

час роди́тись і час помирати, час садити і час виривати поса́джене,

час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,

час плакати й час регота́ти, час ридати і час танцювати,Єр 31:4

час розкида́ти каміння і час каміння грома́дити, час обіймати і час ухилятись обі́ймів,

час шукати і час розгубити, час збирати і час розкида́ти,

час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,Лк 9:21

час кохати і час ненави́діти, час війні і час миру!

Яка ко́ристь трудя́щому в тім, над чим тру́диться він?

Я бачив роботу, що Бог був дав лю́дським синам, щоб труди́лись над нею,

— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.

Я знаю, немає нічо́го в них кращого, як тільки радіти й робити добро́ у своєму житті.Еккл 2:24; Еккл 8:15

І отож, як котри́й чоловік їсть та п'є і в усім своїм тру́ді радіє добром, — це дар Божий!Еккл 5:18

Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відня́ти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!Дан 4:32

Що є, то було́ вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відно́влює Бог!Еккл 1:9

І я бачив під сонцем іще: місце су́ду, — а в нім беззако́ння, і місце правди, — у ньому ж неправда.

Я сказав був у серці своє́му: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там ді́ло.Еккл 12:14

Я сказав був у серці своє́му: Це для лю́дських синів, щоб Бог випробо́вував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті зві́рі,

бо доля для лю́дських синів і доля звіри́ни — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один по́дих, і нема над твариною ви́щости людям, — марно́та бо все!Пс 48:13; 1Петр 3:12

Все до місця одно́го йде: все постало із по́роху, і ве́рнеться все знов до пороху.Бут 3:19; Пс 145:4; Еккл 12:7

Хто те знає, чи дух лю́дських синів підійма́ється вго́ру, і чи спуска́ється вділ до землі дух скотини?

І я бачив, — нема чоловікові кращого, як діла́ми своїми радіти, бо це доля його́! Бо хто поведе́ його гля́нути, що́ буде по ньому?Еккл 3:12; Еккл 5:18