Пр Приповісті, розділ Книга приказок Соломонових, розділ 17
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.Пр 15:17
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.Пр 27:21; Єр 17:10
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.Пр 14:31
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.Пс 127:6; 2Тим 1:5
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.Пр 10:12
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.Втор 32:35; 1Петр 3:9; Рим 12:17; Рим 12:19; 1Сол 5:15
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.Пр 24:24; Іс 5:23
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.Пр 18:24
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.Пр 6:1; Пр 11:15
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста В ориґіналі pitho — вхід свій, двері свої. свої, той шукає нещастя.
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.Пр 6:14
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.Пр 15:20
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.Пр 15:13
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.Пр 21:14
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.Еккл 2:14; Еккл 8:1
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.Пр 15:20
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.Як 1:19
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.