Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів. (55-2) Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!

(55-3) Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну, (55-4) від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують... (55-5) Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене, (55-6) страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула... (55-7) казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив! (55-8) Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села. (55-9) Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею... (55-10) Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,

(55-11) вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому, (55-12) нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана, (55-13) бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього, (55-14) але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені, (55-15) з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу... (55-16) Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині! (55-17) Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:

(55-18) увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу! (55-19) У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене! (55-20) Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться, (55-21) ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого, (55-22) його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!... (55-23) Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному! (55-24) А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!