Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. (63-2) Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...

(63-3) Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, (63-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!

(63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати! (63-6) Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними. (63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних: (63-8) що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!

(63-9) Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене. (63-10) Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі, (63-11) нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою! (63-12) А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!