ПрSpr ПриповістіSprüche, розділKapitel Книга приказок СоломоновихSprichwörter, розділKapitel 19

Краще бідний, та чесний,

аніж з лукавими устами, та дурний.

Звісно, бажання без знання пусті;

а той, хто надто поспішає, губить шлях.

Невігластво підточує життя людині,

вона ж гнівається на Господа за це.

Багатство притягує друзів,

а вбогого друзі залишають.

Лжесвідок не уникне покарання,

не врятується свідок брехливий.

Багато людей підлещуюється до щедрого вельможі,

записуються в друзі до того, хто обдаровує.

Злидаря зневажають усі його брати,

а що вже говорити про друзів!

Ті його сахаються: він просить поради, а їх немає.

Хто любить життя, той набирається розуму.

Хто шанує знання, той збагне, що є добро.

Брехливий свідок не залишиться без покарання,

неправдивий свідок загине.

Пустоголовому багатію не годиться наживати скарби,

це так безглуздо, як і рабу керувати князями.

Здоровий глузд породжує терпіння,

людину звеличує вміння прощати образи.

Царський гнів, немов лева рик,

а ласка його, мов роса на траві.

Нерозумний син — нещастя для батька,

а пащекувата дружина дратує,

як неспинне крапання дощу крізь дірявий дах.

Дім і багатство успадковуються від батьків,

а розважлива дружина — від Господа.

Лінощі навівають глибокий сон,

бажання ледакувати веде до голоду.

Хто підкоряється заповітам, той зберігає життя,

хто не шанує Божий шлях — загине.

Давати жебраку, що позичати Господу.

За ваше милосердя Бог воздасть вам.

Напучуй свого сина, в тому — єдина надія;

не роблячи цього, тільки зла йому завдаєш.

Запальна людина повинна нести покарання;

навіть якщо помилуєш її, потім усе повториться.

Вислухай пораду й прислухайся до повчань,

щоб зрештою набратися мудрості.

Багато задумів у серці людському,

але Господь вирішує, що має статися.

Скнарість — то ганьба,

краще бути бідним, ніж брехливим.

Страх Господній дає прекрасне життя;

тож роки минають без страху, що нагряне біда.

Лінько опускає в миску руку,

та навіть до рота повернуть її не може.

Скарай пихатого, і дурень набереться розуму;

Дай настанови розсудливому,

і він сам помудрішає.

Хто не шанує батька й проганяє матір,

той негідний і зганьблений син.

Слухайся повчань, мій сину,

якщо бажаєш утекти від дурних помилок невігласів.

Нікчема висміює справедливість,

а вуста неправедного живляться несправедливістю.

Покарання існує для пихатих самолюбців,

а удари — для спин дурнів.