Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.

Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.

Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його. Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?

Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.

Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.

Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.

Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.

Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.

Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.

Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.

Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.