ІсIsa ІсаяIzaiáš, розділkapitola Книга пророка ІсаїKniha proroka Izaiáše, розділkapitola 49

Překlady

Слуга Божий

Послухайте мене, з усіх кінців землі народи,

послухайте, всі люди, хоч би де жили!

Ще до народження призвав Господь мене Йому служити,

Моє ім’я назвав, коли я в материнськім лоні був.

Мені Він мову вигострив, мов разючий меч,

та захищає в затінку руки Своєї.

Мов гостру стрілу, мене відшліфував Господь,

надійно в сагайдаці заховав.

Сказав Господь мені: «Слуга ти Мій,

Ізраїлю, прославлюсь Я тобою».

А я подумав: «Даремно я трудився тяжко,

віддав всі сили марно, надаремне.

Але не сумніваюсь,

що Господь мені віддасть належне,

Він вирішить, що дати мені як нагороду».

Господь створив мене в утробі,

щоб Його слугою був я.

Щоб Якова народ повернув до Нього,

щоб Ізраїль зібрався до Нього.

В очах Господніх шану мав,

Бог мій силою Своєю наділив мене.

Тепер Він каже: «Немає важливішого слуги для Мене,

тож Я повинен повернути Якова народ,

народ Ізраїлю вцілілий повернуть додому.

Зроблю тебе Я світлом для решти народів,

щоб порятунок Мій дійшов у всі кінці землі».

Ось що сказав Господь Святий,

Визволитель Ізраїлю тому,

кого народ зневажив, зненавидів,

тому, хто є рабом царів:

«Царі, побачивши тебе, на ноги підведуться,

правителі поклони будуть бити».

То через Господа, Який довів Свою вірність, через Святого Ізраїлю, Який обрав тебе.

День спасіння

Господь каже:

«Твої молитви відізвалися в Мені,

Я добротою відповів тобі,

Я допоміг тобі, як визволив тебе з біди, опікувавсь тобою

й доручив донести Заповіт до людства,

підняти землю із руїн, вернути спадок розграбований тому,

хто володів одвіку ним.

Ти сказати в’язням мусиш: „Вільні ви, ідіть!”

І в темноту послати гук: „Виходьте із пітьми”.

Вони знайдуть, чим годуватись по дорогах,

і голі пагорби їм пасовиськом стануть.

Вони не знатимуть ні голоду, ні спраги.

Їм не дошкулить сонце і пустельний вітер,

бо Той, Хто дає їм втіху, поведе їх далі

і виведе їх до джерельної води.

Всі гори Я перетворю на шлях широкий,

піднімуться Мої путі.

Погляньте, поспішають люди із далеких мандрів,

ідуть і з півночі, і з заходу додому,

а дехто — з Асуанської землі (Єгипту)».

Співайте, небеса, возрадуйся, щаслива земле,

наповніться веселими піснями, гори.

Тому що втішив Свій народ Господь,

Він співчуває бідакам Своїм.

Сіон, покинута жінка

Але Сіон сказав: «Мене Господь покинув,

Володар мій забув мене».

Господь сказав:

«Хіба забути жінка може дитинча своє,

чи може не жаліть дитя, що народила?

Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.

Поглянь, твоє ім’я тавровано вже на Моїх руках,

я думаю про Тебе без зупинки49:16 без зупинки Або «перед очима завжди твої мури»..

До тебе діти твої рідні поспішають,

від тебе підуть всі, хто руйнував тебе і мучив.

Зведи угору зір, кинь погляд пильний.

Всі твої діти гуртуються і йдуть до тебе».

Господь сказав: «Так само правда, як і те, що Я живу,

ти їх носитимеш, як діадему,

ти їх вдягатимеш, мов наречена.

Я справді зруйнував тебе й понівечив,

тебе на землю Я пожбурив,

але тепер твоя земля наповниться людьми,

на її теренах вони тіснитись будуть.

Підуть у небуття усі, хто руйнував її.

Народжені на чужині, твої нащадки

до тебе якось завітають і промовлять:

„Нам тісно тут, замало місця,

дай ще землі нам, щоби селитись ми могли”.

Тоді себе на самоті спитаєш:

„Хто народив мені усіх дітей?

Я втратила своїх дітей, не можу мати інших,

була у вигнанні, поневірялась у краях чужих.

Хто ж виростив, підняв на ноги цих синів?

Самотньою лишилась я, то звідкіля ж вони прийшли?”»

Ось що сказав Господь, мій Володар:

«Я помахом руки народам знак подам,

Я стяг звитяжний піднесу, щоб кожен бачив.

До тебе принесуть синів в обіймах,

дочок твоїх тобі доставлять на плечах.

Царі навчатимуть твоїх дітей,

про них царівни піклуватись будуть.

Вони вклонятимуться тобі низько

і цілуватимуть підошви ніг твоїх.

Тоді ти зрозумієш: Я — Господь,

не розчарується ніхто, хто в Мене вірить».

Чи можна в переможця відібрати здобич,

або відбити полоненого, щоб той утік?

Ось що Господь говорить:

«Так, відберуть у переможців полонених,

повернуться трофеї тим, кому належали раніше.

Я власноруч піду на ворогів твоїх,

щоб врятувати твоїх дітей.

Я змушу ворогів твоїх давитися своєю плоттю,

від крові власної сп’яніти, наче від вина.

І зрозуміють всі, що Я — Господь, твій Рятівник,

твій Визволитель, Бог Якова могутній».