Мр Марка, розділ Євангеліє від св. Марка, розділ 4
Притча про сіяча
Ісус знов почав навчати на березі моря. І зібрався біля Нього великий натовп, так що Він зайшов у човен та сів у ньому на морі, а всі люди були біля моря, на березі.Мт 13:1; Лк 8:4
Він багато навчав їх притчами й казав до них у Своєму навчанні: «Слухайте! Ось сіяч вийшов сіяти. Коли він сіяв, деякі зерна впали біля дороги; прилетіли птахи та повидзьобували їх. Інші впали на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока. Коли зійшло сонце, то опалило паростки, вони зів’яли й, не маючи коріння, всохли. Ще інші впали поміж терни. Терни виросли та задушили їх, і не дали врожаю. А інші впали в добру землю та дали врожай, який зійшов, виріс та вродив у тридцять, у шістдесят та в сто разів більше».
І сказав: «Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
Коли Ісус залишився на самоті, ті, що були разом із Ним та дванадцятьма, запитали Його про притчі. Він відповів: «Вам дана таємниця Царства Божого, а для тих, хто ззовні, усе в притчах, Мт 11:25; Мт 16:17; 1Кор 2:10щоб
„дивлячись очима, не бачили
і, слухаючи вухами, не розуміли,
щоб не повернулися і щоб не були прощені!“ 4:12 Див. Іс. 6:9, 10. »Мт 13:14; Лк 8:10; Ів 12:40
Потім сказав: «Невже ви не зрозуміли цієї притчі? Як тоді ви зрозумієте всі притчі? Сіяч сіє Слово. Мт 13:18; Лк 8:11Те, що посіяне біля дороги, – це ті, що чують Слово; але коли чують, відразу приходить сатана й забирає Слово, посіяне в них. Посіяне на кам’янисту землю означає тих, що, почувши Слово, відразу з радістю приймають його. Ів 5:35Але не мають коріння в собі, є тимчасовими. Коли настають труднощі або гоніння за Слово, вони відразу відпадають. Посіяне серед тернів означає тих, що чують Слово, але турботи цього віку, омана багатства та інших бажань придушують Слово, і воно залишається безплідним. Лк 12:15; 1Тим 6:9А посіяне в добру землю означає тих, що чують Слово, приймають його та приносять врожай: один у тридцять, інший у шістдесят, інший у сто разів більший».
Приклад світильника
Ісус сказав їм: «Хіба хтось приносить світильник, щоб поставити його під посудину або під ліжко? Ні, його приносять, щоб поставити на поставець. Мт 5:15; Лк 8:16Бо немає нічого прихованого, що не було б відкритим, і нічого таємного, що не виявилося б. Мт 10:26; Лк 8:17; Лк 12:2Якщо хтось має вуха, нехай слухає!»
І сказав їм: «Будьте уважні, що ви чуєте. Адже якою мірою міряєте ви, такою і вам виміряють і додадуть вам. Мт 7:2; Лк 6:38Бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться».Мт 13:12; Мт 25:29; Лк 8:18; Лк 19:26
Притча про насіння, яке зростає
Він сказав: «Царство Боже схоже на чоловіка, який засіяв поле. І чи спить чоловік, чи прокидається, вночі чи вдень, насіння сходить та росте, а як це – він сам не знає. Земля сама приносить плід: спочатку стебло, потім колос, а потім повний колос зерна. Коли ж врожай дозріває, він одразу надсилає женців із серпами, бо настали жнива».
Притча про гірчичне зерно
І сказав Він: «До чого подібне Царство Боже? Якою притчею його пояснити? Мт 13:31; Лк 13:18Воно подібне до гірчичного зерна. Коли його сіють у землю, воно є найменшим серед усього насіння на землі, але коли виростає, стає більшим за всі рослини й пускає великі гілки, так що птахи небесні можуть гніздитися в його тіні».
Призначення притч
Багатьма такими притчами Він говорив їм Слово, стільки, скільки вони могли зрозуміти. Мт 13:34Не говорив їм без притчі, але коли був наодинці зі Своїми учнями, пояснював їм усе.
Ісус заспокоює бурю
Коли настав вечір, Ісус сказав їм: «Переплиньмо на другий бік».Мт 8:23; Лк 8:22
Відпустивши людей, вони сіли в човен, де вже був Ісус. Інші човни попливли за ними. І здійнялася велика буря, і хвилі почали заливати човен, так що він вже наповнювався водою. Ісус був на кормі та спав на подушці. Учні розбудили Його, кажучи:
―Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо?
Уставши, Він наказав вітрові та сказав морю:
―Тихо! Заспокойся!
Вітер стих, і настала велика тиша.Пс 88:10
Він сказав їм:
―Чому ви злякалися? Чому ви все ще не маєте віри?
Перелякані, вони казали один одному:
―Хто ж Він такий, що навіть вітер та море підкоряються Йому?