Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера: не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий! Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба... Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою, той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш! Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою! Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре: ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш. Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце, і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне. Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

бо існує майбутнє, і надія твоя не загине. Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають, бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття. Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум. Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним. Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила. Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої. Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка. І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми. В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі... І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху. І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...