Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!

Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали! Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни, та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав! Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!

Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте, що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник, і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!