Пр Приповісті, розділ Книга приказок Соломонових, розділ 17
Краще мати скоринку хліба й жити з миром,
ніж мати багатий дім й сваритися.
Мудрий слуга може правити нікчемним сином
і розділити спадщину з його братами.
Для срібла — тигель, для золота — горнило,
а для випробувань — Господь.
Злочинець уважний до слова лихого;
брехун і сам зважає на брехливе слово.
Хто збиткується з убогого, той ображає Творця;
хто радіє з нещастя ближнього,
той буде сам покараний.
Старі увінчані онуками своїми,
а славою синів є їхні батьки.
Не годиться нерозумному бути пишномовним,
тим більше можновладцеві — брехливим.
В очах хабарника хабар, як талісман удачі,
куди не повернеться, там йому щастить.
Хто прощає і забуває про образу, той сприяє дружбі,
а хто переповідає її, той розбиває дружбу.
Одне застереження більше впливає на розумну людину,
ніж сто ударів на дурня.
Та й непокірний той, хто прагне зла!
Та ж він діждеться невблаганного посланця,
який здійснить Господню кару!
Краще натрапити на ведмедицю,
в якої украли малят,
ніж на дурня з його дурницями.
Якщо відплатиш злом за добро,
з твоєї оселі ніколи не щезне зло.
Сварка починається з необережних слів,
тож ліпше замовкни,
доки суперечка не розгорілася.
І той, хто виправдовує винного,
і той, хто засуджує невинного, —
обидва огидні Господу.
Яка користь з грошей в руках у дурня?
Хіба ж він купить мудрість, як розуму не має?
Друг залишається другом завжди,
а брат народжується, щоб розділити нещастя.
Нерозважливий той,
хто поспішно ближньому дає під заклад,
або ручається за ближнього свого.
Кому подобається ображати, той любить сварки,
як заколотник до скандалу,
так і скупий веде до злиднів17:19 як заколотник… злиднів Або «хто будує розкішні брами, той буде пограбований»..
Підступний не знайде добра,
улесливий накличе собі лихо.
Хто народжує дурня, пожинає смуток,
батько лайдака не знатиме втіхи.
Веселе серце — то міцне здоров’я,
а дух пригнічений підточує сили.
Неправедний нишком бере хабарі,
аби не панувала справедливість.
Розважливий мудрістю керується,
а нерозумний ніколи не зосередиться.
Нерозумний син засмучує батька
і сповнює серце матері гіркотою.
То зле, коли карають невинних
або катують праведних за їхню чесність.
Освічений знає ціну словам,
розумний вміє стримувати себе.
Навіть дурень, коли мовчить, здається мудрим;
коли не розпускає язик,
справляє враження розумного.