Die Zehn Gebote

Die Zehn Gebote sind in 2. Mose, Kapitel 20, und in 5. Mose, Kapitel 5, aufgezeichnet. Das Alte Testament nennt sie „die Worte des Bundes“ (2Mo 34:28) und „die Zehn Worte“ (2Mo 34:28; 5Mo 4:13); das Neue Testament nennt sie „die Gebote“, auf Griechisch ἐντολαί (Mt 19:17; Röm 13:9). Heute heißen sie oft der Dekalog, nach dem griechischen δέκα λόγοι, „zehn Worte“.

Die beiden Aufzeichnungen der Zehn Gebote sind im Wesentlichen gleich. Sie nennen aber verschiedene Gründe für das Sabbatgebot: In 2. Mose beruht es auf der Schöpfung der Welt, in 5. Mose auf der Befreiung Israels aus der Sklaverei in Ägypten.

Im Neuen Testament beziehen sich Jesus und die Apostel mehrfach auf diese Gebote, und zwar auf alle außer dem Sabbatgebot. Sie sprechen vor allem davon, die Gebote innerlich zu halten und nicht nur äußerlich. Sie heben zwei Hauptforderungen hervor: die Liebe zu Gott und die Liebe zum Nächsten.

2. Mose und 5. Mose

«Я — Господь, Бог твій, Який вивів тебе з Єгипетської землі і визволив тебе із рабства.

Ти не матимеш ніяких інших богів, окрім Мене.

І не створюй собі рукотворних бовванів, чи жодної подоби того, що на небі, ані того, що на землі чи в воді. Не поклоняйся ані служи їм, бо Я — Господь твій, ревнивий Бог20:5 Я… Бог Або «Ім’я Моє — Ель Кана, Ревнивий Бог»., Який карає дітей і навіть онуків за гріхи їхніх батьків, які Мене ненавидять, аж до третього й четвертого поколінь. Але Я буду віддано любити тисячі поколінь, тих, що люблять Мене і дотримуються Моїх заповідей.

Не клянися іменем Господа, твого Бога, коли не збираєшся дотриматися своєї обіцянки, бо Господь не залишить без покарання того, хто зловживатиме Його ім’ям.

Пам’ятай про дотримання дня суботнього, щоб святити його. Шість днів ти можеш працювати й виконувати повсякденну роботу. Та сьомий день — це субота для Господа, твого Бога. Не виконуй ніякої роботи — ні ти сам, ані син або дочка твоя, ані раб, чи рабиня твоя, ані будь-яка худобина, ані чужинець, що живе по містах твоїх. Бо Господь створив за шість днів небо й землю, моря і все, що в них, та сьомого дня Він відпочивав. Ось чому Всемогутній Бог благословив сьомий день і освятив його.

Шануй батька і матір свою, щоб довшими були твої дні на землі, яку Господь, твій Бог, дарує тобі.

Не вбивай.

Не чини перелюбу.

Не кради.

Не давай неправдивих свідчень проти ближнього свого.

Не зазіхай на оселю ближнього свого. Не зазіхай на дружину ближнього свого, ані на його раба чи рабиню, ані на вола чи осла, ані на що-небудь, що належить іншій людині».

2. Mose 20:2–17 · УСПСучасною мовою

„Я — Господь Бог твій, Який вивів тебе з Єгипетської землі і визволив тебе із рабства.

Ти не матимеш ніяких інших богів, окрім Мене.

І не створюй собі рукотворних бовванів, чи жодної подоби того, що на небі, ані того, що на землі чи в воді. Не поклоняйся ані служи їм, бо Я — Господь твій, ревнивий Бог5:9 Я… Бог Або «Я ненавиджу, коли Мій народ поклоняється іншим богам»., Який карає дітей і навіть онуків за гріхи їхніх батьків, які Мене ненавидять, аж до третього й четвертого поколінь. Але Я буду віддано любити тисячі поколінь, тих, що люблять Мене і дотримуються Моїх заповідей.

Не клянися іменем Господа, твого Бога, коли не збираєшся дотриматися своєї обіцянки, бо Господь не залишить без покарання того, хто зловживатиме Його ім’ям.

Дбай про дотримання дня суботнього, щоб святити його, як Господь Бог твій заповів тобі. Шість днів ти можеш працювати й виконувати повсякденну роботу. Та сьомий день — це субота для Господа, твого Бога. Не виконуйте ніякої роботи: ні ти сам, ані син або дочка твоя, ані раб чи рабиня твоя, ані будь-яка худобина: ані віл твій, ані віслюк, ані жоден чужинець, що живе по містах твоїх, щоб раб твій і рабиня твоя відпочивати могли, як і ти. Пам’ятай, що сам ти був рабом у землі Єгипетській, що Господь Бог твій вивів тебе звідти Своєю сильною рукою, простягнутою правицею. Саме через те Господь Бог твій заповів тобі дотримуватися дня суботнього5:15 дня суботнього Див.: Вих. 20:11, де пояснюється, що ця заповідь пов’язана зі створенням світу протягом шести днів. Див.: Бут. 1..

Шануй батька і матір свою, як Господь Бог твій заповів тобі, щоб довшими були твої дні, щоб добре було тобі на землі, яку Господь, твій Бог, дарує тобі.

Не вбивай.

Не чини гріх перелюбу.

Не кради.

Не давай неправдивих свідчень проти ближнього свого.

Не зазіхай на дружину ближнього свого. Не зазіхай на оселю ближнього свого чи його поля, ані на його раба чи рабиню, ані на вола чи осла, ані на що-небудь, що належить іншій людині”».

5. Mose 5:6–21 · УСПСучасною мовою

Wie die Gebote gezählt werden

Der Text enthält mehr als zehn Vorschriften, und es gibt mehr als eine Möglichkeit, ihn in zehn Gebote einzuteilen. Die Tabelle zeigt, als welches Gebot jede Stelle in der jeweiligen Tradition gezählt wird. Ein Strich bedeutet, dass die Stelle nicht zu den Geboten gezählt wird. „Einl.“ steht für die Einleitung: Sie hat keine eigene Nummer, gilt aber als Teil der Zehn Gebote.

Text 2. Mose 5. Mose Septuaginta Talmud Augustinus Philo katholisch lutherisch reformiert
„Ich bin der HERR, dein Gott …“ 20:2 5:6 — 1 — — 1 — Einl.
„Du sollst keine anderen Götter neben mir haben“ 20:3 5:7 1 2 1 1 1 1 1
„Du sollst dir kein Bildnis noch irgend ein Gleichnis machen …“ 20:4–6 5:8–10 2 2 1 2 1 — 2
„Du sollst den Namen des HERRN, deines Gottes, nicht mißbrauchen …“ 20:7 5:11 3 3 2 3 2 2 3
„Gedenke des Sabbattags …“ („Den Sabbattag sollst du halten …“) 20:8–11 5:12–15 4 4 3 4 3 3 4
„Du sollst deinen Vater und deine Mutter ehren …“ 20:12 5:16 5 5 4 5 4 4 5
„Du sollst nicht töten“ 20:13 5:17 6 6 5 7 5 5 6
„Du sollst nicht ehebrechen“ 20:14 5:18 7 7 6 6 6 6 7
„Du sollst nicht stehlen“ 20:15 5:19 8 8 7 8 7 7 8
„Du sollst kein falsch Zeugnis reden …“ 20:16 5:20 9 9 8 9 8 8 9
„Laß dich nicht gelüsten deines Nächsten Hauses“ 20:17 5:21 10 10 10 10 10 9 10
„Laß dich nicht gelüsten deines Nächsten Weibes“ 20:17 5:21 10 10 9 10 9 10 10
„… noch seines Knechtes noch seiner Magd … noch alles, was dein Nächster hat“ 20:17 5:21 10 10 10 10 10 10 10
  • Septuaginta — die griechische Übersetzung des Alten Testaments. Ihrer Einteilung folgen heute die orthodoxe Kirche und die meisten protestantischen Kirchen, mit Ausnahme der Lutheraner.
  • Talmud — in der jüdischen Tradition ist das erste Gebot die Einleitung, „Ich bin der HERR, dein Gott …“.
  • Der heilige Augustinus folgt der jüdischen Tradition, zählt die Einleitung aber nicht als Gebot. Er teilt das letzte Gebot, „Laß dich nicht gelüsten“, in zwei Gebote und folgt dabei der Wortfolge von 5. Mose.
  • Philo von Alexandria teilt den Text ein wie die Septuaginta, stellt aber „Du sollst nicht töten“ und „Du sollst nicht ehebrechen“ in umgekehrter Reihenfolge.
  • Die katholische Kirche folgt der Einteilung Augustins, zählt die Einleitung aber zum ersten Gebot.
  • Die Lutheraner folgen der Einteilung Augustins ohne das Bilderverbot und legen den Text von 2. Mose zugrunde.
  • Die reformierten Kirchen folgen der Einteilung der Septuaginta. Die Einleitung gilt als notwendiger Teil der Zehn Gebote und wird immer zusammen mit ihnen gesprochen.